Національне військове кладовище розмістять на Лисій Горі

У Києві на Лисій горі збираються створити Національне військове меморіальне кладовище

27 жовтня депутати Київської міської ради ухвалили рішення розробити детальний план території для розташування Національного військового меморіального кладовища на території урочища "Лиса Гора" Голосіївського району Києва. Орієнтовна площа меморіального кладовища становитиме 140 га. 

Таке рішення отримало критику з боку ряд громадських природозахисних організацій.

Лиса гора є регіональним ландшафтним парком у складі Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця". Там зустрічаються понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин. Також Лиса гора є місцем зборів для представників різних молодіжних субкультур.

 

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.