Сайт про давньоримські написи в Європі позначив Крим російським

На сайті з базою даних про латинську епіграфіку Крим позначено як російську територію

З кінця 1980-х рр. при Католицькому університеті Айхштетт-Інгольштадт та Цюріхському університеті існує Epigraphik-Datenbank - база даних про давньоримські написи. 

На постійно оновлюваному сайті можна знайти понад 509 600 написів, раніше опублікованих у друкованому вигляді, а також понад 112 000 зображень написів.

Зокрема, у базу даних внесені записи про давньоримські пам'ятки на території сучасної України - у Мишкові (Тернопільська область), Зарічанці (Хмельницька область), Біленькому, Роксоланах та Білгороді-Дністровському (Одеська область), Парутиному (Миколаївська область), Малій Перещепині (Полтавська область), Херсоні, Севастополі, Балаклаві, Ялті, на мисі Ай-Тодор та Керчі.

Надзвичайно цікавий та корисний дослідницький ресурс.

Утім, у представленій проєктом мапі є суттєвий недолік - територія Криму представлена як частина Росії ("Республіка Крим"). Відповідальним за базу даних є  професор Манфред Клаус.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.