МКІП проведе захід-роз’яснення щодо перенесення памʼяток радянської спадщини

Наступного тижня Міністерство культури та інформаційної політики проведе публічний захід для розʼяснення щодо перенесення памʼяток радянської спадщини

На цьому наголосив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу у Кіровоградській ОВА, передає Укрінформ.

"Буквально вчора у нас було засідання ради при Мінкульті, куди входять відомі історикознавці, культурологи, і буквально сьогодні мають бути надруковані на сайті Мінкульту рекомендації з приводу памʼятників. Тобто, це фахова точка зору. Наступного тижня ми зробимо публічний захід стосовно розʼяснення щодо перенесення памʼяток", - сказав очільник МКІП.

Він висловив думку, що памʼятки, які пропагують радянську тоталітарну спадщину чи російські наративи, але мають культурну чи історичну цінність, можливо, у деяких регіонах слід "організовувати у парки радянських тоталітарних речей чи російського імперського минулого".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.