МКІП проведе захід-роз’яснення щодо перенесення памʼяток радянської спадщини

Наступного тижня Міністерство культури та інформаційної політики проведе публічний захід для розʼяснення щодо перенесення памʼяток радянської спадщини

На цьому наголосив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу у Кіровоградській ОВА, передає Укрінформ.

"Буквально вчора у нас було засідання ради при Мінкульті, куди входять відомі історикознавці, культурологи, і буквально сьогодні мають бути надруковані на сайті Мінкульту рекомендації з приводу памʼятників. Тобто, це фахова точка зору. Наступного тижня ми зробимо публічний захід стосовно розʼяснення щодо перенесення памʼяток", - сказав очільник МКІП.

Він висловив думку, що памʼятки, які пропагують радянську тоталітарну спадщину чи російські наративи, але мають культурну чи історичну цінність, можливо, у деяких регіонах слід "організовувати у парки радянських тоталітарних речей чи російського імперського минулого".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.