Німецько-українська комісія істориків обрала нових співголів

Німецько-українську комісію істориків очолили Гелінада Грінченко та Ґвідо Гаусманн

Німецько-українська комісія істориків під час щорічної конференції провела вибори нових співголів на наступні три роки. Ними стали проф. д.-р. Ґвідо Гаусманн з Регенсбурзького Університета / IOS Регенсбург та проф. д.-р. Гелінада Грінченко з Харківського національного університета імені В. Н. Каразіна / Вуппертальського гірничого університету.

Гелінада Грінченко
Гелінада Грінченко
Ґвідо Гаусманн
Ґвідо Гаусманн

Німецько-українська комісія істориків (НУКІ) розпочала свою роботу в лютому 2015 року. Метою діяльності комісії є розширення інституційних звязків між українським та німецьким  академічними середовищами  та поширення знань про німецьку та українську історію в обох країнах. Одним із ключових напрямів роботи НУКІ є підтримка молодих науковців.

НУКІ зосерджує свою роботу на таких темах німецької, української та німецько-української історії: Перша та Друга світові війни у Німеччині та в Україні, німецька окупаційна політика та Голокост. Крім того, комісія займається історією України в радянський період та темою Голодомору.

Година папуги. Ґеббельсівська пропаганда

«А якщо Ґеббельс за всім тим стоїть, за катинським вбивством?! Бо то був такий момент, коли всі думали: може, це німці зробили? Але в короткому часі зорієнтувалися, що німці не брешуть. Цього разу вони кажуть правду».

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР