У Києві дерусифікували ще понад 40 вулиць

Тепер у Києві немає вулиць Пушкіна і маршала Тимошенка, але є вулиці Євгена Чикаленка та Левка Лук'яненка

Депутати Київради 27 жовтня перейменували понад 40 вулиць, провулків та площ, назви яких пов'язані з російським та радянським минулим. Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

 

Список перейменованих вулиць

Дарницький район

1. вул. Маркса Карла (Дарницький р-н) — вул. Йоганна Вольфганга Ґете

2. вул. Кронштадтська — вул. Володимира Рибака

3. вул. Славгородська — вул. Дениса Антіпова

Голосіївський район

4. пл. Амурська — пл. Васильківська

5. вул. Бурмистенка — вул. Оріхуватська

6. вул. Вільямса Академіка — вул. Степана Рудницького

7. вул. Генерала Родимцева — вул. Горіхуватський шлях

8. вул. Жигулівська — вул. Бескидська

9. вул. Костичева Академіка — вул. Професора Балінського

10. вул. Майкопська — вул. Гетьманська

11. вул. Генерала Доватора — вул. Катерини Грушевської

12. вул. Смольна — вул. Братів Чучупаків Деснянський район

13. вул. Макаренка — вул. Климента Квітки

14. вул. Маркса Карла — вул. Олексія Курінного Дніпровський район

15. вул. Астраханська — вул. Кастуся Калиновського Оболонський район

16. вул. Клари Цеткін — вул. Дніпрової Чайки

17. вул. Маршала Тимошенка — вул. Левка Лук'яненка

18. вул. Новикова-Прибоя — вул. Ірини Жиленко Печерський район

19. вул. Глазунова — вул. Дмитра Годзенка

20. вул. Лізи Чайкіної — вул. Олени Степанів

21. вул. Олександра Матросова — вул. Генерала Кульчицького

22. вул. Чигоріна — вул. Дмитра Дорошенка Подільський район

23. вул. Брестська — вул. Франциска Скорини

24. вул. Одоєвського — вул. Байрона

25. пров. Олександра Бестужева — пров. Кузьми Скрябіна

Святошинський район

26. вул. Вітрука Генерала — вул. Авіаконструкторська

27. вул. Гаршина — вул. Стефаника Василя

28. пл. Героїв Бреста — пл. Чорнобаївська

29. вул. Жолудєва — вул. Олександра Махова

30. вул. Кулібіна — вул. Рене Декарта

31. бульв. Ромена Роллана — бульв. Жуля Верна

32. вул. Петра Чаадаєва — вул. Дмитра Чижевського

33. вул. Феодори Пушиної — вул. Ореста Васкула

34. вул. Якутська — вул. Родини Бунге

Солом'янський район

35. вул. Багратіона — вул. Максима Левіна

36. вул. Мартиросяна — вул. Сергія Берегового

37. пров. Московський — пров. Павла Лі

Шевченківський район

38. вул. Бориса Житкова — вул. Братів Малакових

39. вул. Краснодарська — вул. Ґолди Меїр

40. вул. Некрасівська — вул. Івана Драча

41. вул. Пушкінська — вул. Євгена Чикаленка

42. вул. Муромська — вул. Володимира Жаботинського

43. вул. Чаплигіна — вул. Академіка Івахненка

44. пров. Чаплигіна — пров. Академіка Івахненка

Крім того, Київрада уточнила низку назв вулиць, які містили неточності:

1. вул. Блакитного — вул. Еллана-Блакитного

2. вул. Вавілових — вул. Вавилових

3. вул. Гродненська — вул. Гроденська

4. пров. Гродненський — пров. Гроденський

5. вул. Добрузька — вул. Добруська

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.