ЦДАМЛМ оцифрував замальовки пам'яток Криму 1920-х - 1930-х років

Оцифрований фонд містить фотокопії замальовок Євпаторії, Карасубазару, Нового Світу, Старого Криму, Судака та інших міст Криму 1920-х - 1930-х років

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) оцифрував особовий фонд архітектора Павла Голландського (1861–1939).

Павло Голландський з 1898 р. працював у Києві, з 1919 р. і до кінця життя – у Криму. Викладав у Київському політехнічному інституті. Вивчав архітектурне мистецтво Київської Русі. Як вчений секретар Київського товариства історії, археології та мистецтва брав участь у розкопках Десятинної церкви, Золотих Воріт, садиби Софійського собору, церкви Спаса на Бору, собору в Видубичах.

Будівлі у Києві, створені за проектами або за участі Павла Голландського, є пам'ятками архітектури. Серед них будівля Київської контори Державного банку, Київського комерційного училища (нині – Київський університет театру, кіно і телебачення), будівля Державної наукової медичної бібліотеки МОЗ України та ін. Був одним із засновників Товариства охорони пам'яток старовини.

Також досліджував тюрксько-татарську архітектуру. Працював у Центральному музеї Тавриди (Сімферополь). Павлом Голландським створено проєкт постаменту пам'ятника Івану Айвазовському у Феодосії (1914; скульптор І. Ґінзбурґ, 1930).

Фонд Павла Голландського включає 25 справ з документами 1883, 1922 – 1974 рр. У справах є фотокопії замальовок Євпаторії, Карасубазару, Нового Світу, Старого Криму, Судака та інших міст Криму.
 
Теми

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.