Демонтаж пам’ятників червоноармійцям у Польщі показували у прямому ефірі

У прямому ефірі на сайті Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі та соцмережах регіональних відділів Інституту показували демонтаж чотирьох пам'ятників Червоній армії у Польщі.

 

Демонтаж пам'ятників червоноармійцям, крім населеного пункту, відбувся в Глубчице та Бичині Опольського воєводства, Боболіцах Західнопоморського воєводства та Сташові Свєнтокшиського воєводства.

Усі чотири пам'ятники вдячності червоній армії було встановлено в цих населених пунктах в 1945 році.

Голова IPN Польщі Кароль Навроцький, який відвідав місце демонтажу радянського пам'ятника в Глубчице під час брифінгу для ЗМІ підкреслив, що відбувається демонтаж символу радянської системи, яка пліч-о-пліч з Адольфом Гітлером розпочала Другу світову війну, а також символу системи, яка після 1945 року підпорядкувала і колонізувала пів Європи, зокрема і Польщу.

"Це символ системи, дух якого перейняла сучасна російська федерація, яка в ціннісній і ментальній площині відповідає за смерть українців сьогодні, в XXI столітті",- наголосив Навроцький.

Він додав, що цей пам'ятник є також символом брехні та перекручування історії, оскільки в 1945 році радянські солдати не принесли до Польщі свободу, а "чергове поневолення".

Навроцький навів приклади, коли радянські солдати вбивали невинних поляків у різних населених пунктах після так званого звільнення територій від нацистів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.