Загарбники порушують принципи реставраційних робіт у Бахчисарайському палаці – Аблялімова

Під час робіт у Бахчисарайському державному історико-культурному заповіднику загарбники використовують звичайні будівельні норми, що недопустимо у разі реставрації об'єкта культурної спадщини

Як повідомляє Укрінформ, про це заявила генеральна директорка Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника у 2014 році Ельміра Аблялімова.

 

За словами Аблялімової, у випадку з Бахчисарайським палацом порушуються три принципи реставраційних робіт: науковості, обгрунтованості під час визначення реставраційного рішення і зворотності виконаних робіт.

"Тобто, такі роботи не можуть погіршувати історичну, художню, наукову цінність пам'ятки. Наші висновки підтвердили експерти Центру з питань вивчення та відновлення культурних цінностей і наголосили, що роботи, які були проведені, характерні для будівництва. Це і є головним порушенням – використання звичайних будівельних норм на об'єкті культурної спадщини, що недопустимо у випадку реставрації", - зауважила вона.

За її словами, всі роботи в заповіднику проводяться восени і взимку, і через велику кількість опадів та використання жорстких методів миття фасадів відбулося перенасичення грунтів та їх осідання. Також виникли тріщини на світському корпусі палацу, східному мінареті мечеті. Використання важкої будівельної техніки та відбійних молотків спричинили вібрації стін і численні пошкодження, що призвели до знищення автентичного вигляду деяких об'єктів комплексу. Також було пошкоджено фресковий розпис стін.

"На сьогодні так званими реставраційними роботами, що є звичайними будівельними, охоплені майже всі об'єкти комплексу, у тому числі головний корпус. Недавно ми отримали інформацію, що хочуть замінити мармурову підлогу на шестикутну керамічну плитку", - зауважила Аблялімова.

Поглиблення русла річки Чуруксул, за її словами, також здійснювалося без досліджень, у результаті було знищено частину фундаментів, облицювання набережної, опори мостів.

Вона зауважила, що балкова система, яку встановили окупанти на Ханській мечеті, почала розклеюватися і балки вирішили поєднувати сталевими хомутами. Але розрахунок додаткового навантаження і наслідків не проводили, і це створює небезпеку для будівлі.

Аблялімова наголосила, що незаконна, призначена окупантами "адміністрація" заповідника навмисне знецінює історичну пам'ятку.

"Такі дії, як проведення християнських свят на території Ханського палацу призводять до насаджування нових ідеалів, розмиття національних кордонів та поступово стирають культурну ідентичність. російська влада використовує дослідження російських істориків, які служать політичні ідеології режиму, створюють міфи для завойовницьких політичних ідей", - зауважила Аблялімова.






Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.