У Хорватії відкрили пам'ятний знак Івану Франку

Пам'ятний знак «Поет і Птах», присвячений українському письменнику, науковцю і мислителю Івану Франку, відкрили у хорватському місті Ловран

Про це повідомляє Укрінформ.

 

У хорватському місті Ловран відбулося урочисте відкриття пам'ятного знаку "Поет і птах", присвяченого видатному українському письменнику, вченому та мислителю Івану Франку.

У церемонії відкриття взяли участь голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і голова хорватського Сабору Гордан Яндрокович.

Виступаючи на урочистій церемонії, Руслан Стефанчук подякував всім причетним до створення та встановлення пам'ятника та назвав подію "свідченням великої та справжньої дружби між українським та хорватським народами".

У Ловрані у 1909 році Іван Франко проходив лікування.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.