IN MEMORIAM: помер історик Олександр Марінченко

21 жовтня стало відомо про смерть відомого історика Олександра Марінченка

Про це повідомив Дніпропетровський національний історичний музей ім. Яворницького.

 
"Олександр був непересічним фахівцем з історії Другої світової війни, мав багатий досвід закордонних стажувань, підтримував наукові контакти з істориками та музейниками по всьому світу. Наші відвідувачі були знайомі з Олександром завдяки його цікавим та насиченим нетривіальним фактажем екскурсіям по експозиції діорами "Битва за Дніпро".
Саша був хорошим другом. Він гарно жартував, слухав важкий рок і ніколи не залишався осторонь чужих проблем. З початком відкритої агресії рф проти України Саша активно долучився до волонтерства в гуманітарній сфері. Віддаючись роботі та громадській діяльності, Саша не подбав про своє власне здоров'я...
Вічна пам'ять нашому колезі та другу!" - йдеться у повідомленні.
Панахида відбудеться 24 жовтня об 11:00 у Свято-Троїцькому Кафедральному соборі у Дніпрі.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.