Усі розділи
Допомогти проекту

Національний музей Тараса Шевченка відновив роботу

19 жовтня Національний музей Тараса Шевченка відкрився для відвідувачів

20 жовтня 2022

Національний музей Тараса Шевченка припинив приймати відвідувачів після російських обстрілів Києва 10 жовтня 2022 року. Тоді будівля музею постраждала від вибухової хвилі російської ракети - на першому та другому поверхах були вибиті вікна.

Завдяки допомозі партнерів - ГО Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності", Тарасу Лисенку та Юрісу Пісковому - за кілька годин після обстрілу закрили найбільш критичні проблеми. 26 листів OSB-плити для перекриття пошкоджених вікон передані нам від Центру порятунку культурної спадщини. Також надали підтримку інші київські музеї.

19 жовтня Національний музей Тараса Шевченка відкрився для відвідувачів. Доступними є основна експозиція, а також простір тимчасових виставкових проєктів ("Шевченко 4.5.0", "Якби колись мені сказали", "Перехрестя поколінь").

 
Теми
Дивіться також
Окупанти розробили план пограбування музеїв в Криму
Національний науково-природничий музей потребує допомоги
"Тексти" створили мапу з інформацією про літераторів, пов'язаних з Києвом
3D-копії «бородянського півня» потраплять до провідних музеїв світу
У Музеї Вінниці відкрилась виставка «Європейська площа: простір (не)пам’яті»
Тексти

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.
18 лютого 2015

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.
21 лютого 2025 — Олександр Скрипник

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.
19 лютого 2025 — Євген Солонина

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
18 лютого 2025 — Наталя Ємченко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
21 лютого, 14:27

АНОНС: Публічна лекція Володимира Бірчака у Луцьку "Останні повстанці 1960-1967 рр."

21 лютого, 08:54

У музеї "Територія Терору" оцифрують документи з архівів радянських політвʼязнів

20 лютого, 09:24

АНОНС: Розмова з Володимиром В'ятровичем "Три роки столітньої війни"

19 лютого, 09:21

У Маріуполі окупанти відкрили музей радянського ідеолога Жданова

Всі новини