Усі розділи
Допомогти проекту

Національний музей Тараса Шевченка відновив роботу

19 жовтня Національний музей Тараса Шевченка відкрився для відвідувачів

20 жовтня 2022

Національний музей Тараса Шевченка припинив приймати відвідувачів після російських обстрілів Києва 10 жовтня 2022 року. Тоді будівля музею постраждала від вибухової хвилі російської ракети - на першому та другому поверхах були вибиті вікна.

Завдяки допомозі партнерів - ГО Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності", Тарасу Лисенку та Юрісу Пісковому - за кілька годин після обстрілу закрили найбільш критичні проблеми. 26 листів OSB-плити для перекриття пошкоджених вікон передані нам від Центру порятунку культурної спадщини. Також надали підтримку інші київські музеї.

19 жовтня Національний музей Тараса Шевченка відкрився для відвідувачів. Доступними є основна експозиція, а також простір тимчасових виставкових проєктів ("Шевченко 4.5.0", "Якби колись мені сказали", "Перехрестя поколінь").

 
Теми
Дивіться також
Окупанти розробили план пограбування музеїв в Криму
Національний науково-природничий музей потребує допомоги
"Тексти" створили мапу з інформацією про літераторів, пов'язаних з Києвом
3D-копії «бородянського півня» потраплять до провідних музеїв світу
У Музеї Вінниці відкрилась виставка «Європейська площа: простір (не)пам’яті»
Тексти

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.
28 березня 2025 — Олександр Скрипник

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
26 березня 2025 — Наталя Ємченко

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.
20 березня 2025 — Святослав Липовецький

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.
18 березня 2025 — Володимир Філенко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
28 березня, 11:07

У Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші"

28 березня, 10:39

Тімоті Снайдер, Марсі Шор і Джейсон Стенлі залишають Єльський університет

27 березня, 16:10

АНОНС: У Чехії відбудуться публічні лекції Олександра Зінченка

27 березня, 09:44

До Собору святого Юра у Львові повернули крісло Андрея Шептицького

Всі новини