В Державному архіві Київської області розпочато оцифрування колекції карт

Державний архів Київської області розпочав оцифрування унікального масиву картографічних документів, що зберігається у фонді Ф.1542 "Колекція карт і креслень Київської губернії"

У продовження співпраці зі World Monuments Fund Державний архів Київської області розпочав оцифрування унікального масиву картографічних документів, що зберігається в фонді Ф.1542 "Колекція карт і креслень Київської губернії". 
 
У жовтні 2022 року між Державним архівом Київської області та Archival Information Systems / Архівні Інформаційні Системи було підписано договір на оцифрування майже 3 тисяч одиниць зберігання, більшість з яких мають великоформатний розмір і різний ступень фізичної збереженості.
В цій колекції представлені генеральні та поштові карти Київської та інших губерній, карти та плани сіл, військових поселень, міст, повітів Київської губернії, карти шляхів, земельних та лісових ділянок, селянських, поміщицьких та церковних земель, проектів будівель та мостів у населених пунктах Київської губернії та м.Києва, альбоми фотокреслень. Документи цього фонду датовані 1781-1919 роками.
Впродовж реалізації цього проекту буде створена інформаційно-пошукова база "Карти і креслення Київської губернії", завдяки якої можна буде здійснити пошук документів за населеним пунктом або датою та безпосередньо передивитися цифрову копію карти чи креслення.
Проєкт планується презентувати до уваги дослідників у лютому 2023 року в режимі он-лайн на сайті Державного архіву Київської області.
Довідково: Світовий Фонд Пам'яток є провідною незалежною організацією, що займається захистом визначних пам'яток та об'єктів культурної спадщини. За більше як 55 років роботи у більш як 700 визначних місць у 112 країнах світу, фахівці фонду довели ефективність підходів та методів для збереження культурного спадку по всьому світу.


Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.