На Волині відновили могилу українського повстанця

Про це повідомляє Перший.

 

У селі Самари (Ковельський район, Волинська область) відновили стару могилу українського повстанця, який загинув у бою з НКВД і був таємно, вночі, похований на сільському цвинтарі односельчанами. 

Влітку цього року могилу повстанця на цвинтарі показали волинському краєзнавцеві Сергієві Годлевському. На ній стояв старий металевий хрест. Доглядала її далека родичка воїна УПА. 

За допомогою голови Волинської обласної ради Григорія Недопада та прикордонників могилу привели в порядок, встановили пам'ятник, на якому вказали інформацію про повстанця.

Похований там Павло Левонюк народився і жив на хуторі Самари Перші у 1924 або 1926 р. У 1944-му долучився до лав УПА і був зв'язковим. У 1945 р. його батька, теж Павла Левонюка відправили в Сибір, а він із сестрами, як стверджує, "перейшов на нелегальне становище". Тобто родина так чи інакше вся була зв'язана з УПА. І, очевидно, зазнала репресій.

Павло Левонюк був референтом зі зв'язку, що діяв на теренах РП ОУН Дивинського району (нині - Брестська область РБ), згодом – референтом СБ Антопольського РП ОУН. Найімовірніше, бій із НКВД, у якому загинув повстанець, стався в Дорогичині (теж нині Білорусь), чи поблизу села Хотешів на Камінь-Каширщині (Волинь). 






Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.