На Волині відновили могилу українського повстанця

Про це повідомляє Перший.

 

У селі Самари (Ковельський район, Волинська область) відновили стару могилу українського повстанця, який загинув у бою з НКВД і був таємно, вночі, похований на сільському цвинтарі односельчанами. 

Влітку цього року могилу повстанця на цвинтарі показали волинському краєзнавцеві Сергієві Годлевському. На ній стояв старий металевий хрест. Доглядала її далека родичка воїна УПА. 

За допомогою голови Волинської обласної ради Григорія Недопада та прикордонників могилу привели в порядок, встановили пам'ятник, на якому вказали інформацію про повстанця.

Похований там Павло Левонюк народився і жив на хуторі Самари Перші у 1924 або 1926 р. У 1944-му долучився до лав УПА і був зв'язковим. У 1945 р. його батька, теж Павла Левонюка відправили в Сибір, а він із сестрами, як стверджує, "перейшов на нелегальне становище". Тобто родина так чи інакше вся була зв'язана з УПА. І, очевидно, зазнала репресій.

Павло Левонюк був референтом зі зв'язку, що діяв на теренах РП ОУН Дивинського району (нині - Брестська область РБ), згодом – референтом СБ Антопольського РП ОУН. Найімовірніше, бій із НКВД, у якому загинув повстанець, стався в Дорогичині (теж нині Білорусь), чи поблизу села Хотешів на Камінь-Каширщині (Волинь). 






Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.