АНОНС: онлайн-марафон «Голоси боротьби»

14 жовтня Український інститут національної пам’яті у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності проведе п’ятигодинний онлайн-марафон "Голоси боротьби" до Дня захисників і захисниць України та 80-ї річниці створення Української повстанської армії

14 жовтня Український інститут національної пам'яті у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності проведе п'ятигодинний онлайн-марафон "Голоси боротьби" до Дня захисників і захисниць України та 80-ї річниці створення Української повстанської армії. 

 

Онлайн-марафон проходитиме 14 жовтня, з 13:00 до 18:00.

Його можна буде дивитися на ютуб-каналах Українського інституту національної пам'яті та Національного музею Революції Гідності, а також фейсбук-сторінках Національного музею Революції ГідностіІнформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Українського інституту національної пам'яті.

Програма події:

Відкриє марафон відеопроєкт "Нескорені".

У трьох роликах проєкту нащадки воїнів УПА генерала Миколи Арсенича, командира Василя Андрусяка та стрільця Богдана Добушовського – Василь Арсенич, Михайло Стецик та Михайло Галущак відповідно, які сьогодні боронять Україну від російської агресії на передовій, розкажуть родинну історію, про своїх предків та загалом про зв'язок із попереднім поколінням борців за українську державність і незалежність.

Усі три ролики транслюватимуться в ефірі марафону.

Також у рамках інформаційного проєкту "Голоси УПА" глядачі зможуть почути відеоспогади про звитяги та боротьбу повстанців. Кількахвилинні відео зі спогадами учасників національно-визвольної боротьби середини XX століття створені інститутом на основі розлогих відеосвідчень, записаних Центром досліджень визвольного руху.

Спеціально для марафону історики та дослідники Української повстанської армії Іван Патриляк, Марина Мірзаєва, Микола Посівнич та Леся Онишко прочитають півгодинні лекції про різні аспекти історії УПА  – від розповіді про зародження армії та її фронт у перші місяці до участі жінок у визвольній боротьбі.

А також прямо з передової російсько-української війни в ефір марафону включаться  фронтмен гурту "Тінь Сонця" Сергій Василюк, фронтмен гурту "Юркеш" Юрій Юрченко та гурт "Веремій". 

Модеруватимуть подію співробітниця Українського інституту національної пам'яті Тетяна Бойко та дослідниця повстанських рухів, співробітниця Національного музею Революції Гідності Олеся Онишко.

Онлайн-марафон завершить 10-денну інформаційну кампанію Українського інституту національної пам'яті до 80-річчя УПА та Дня захисників і захисниць України, яка проходить під гаслом "Боролись! Боремось! Поборемо!".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.