АНОНС: онлайн-марафон «Голоси боротьби»

14 жовтня Український інститут національної пам’яті у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності проведе п’ятигодинний онлайн-марафон "Голоси боротьби" до Дня захисників і захисниць України та 80-ї річниці створення Української повстанської армії

14 жовтня Український інститут національної пам'яті у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності проведе п'ятигодинний онлайн-марафон "Голоси боротьби" до Дня захисників і захисниць України та 80-ї річниці створення Української повстанської армії. 

 

Онлайн-марафон проходитиме 14 жовтня, з 13:00 до 18:00.

Його можна буде дивитися на ютуб-каналах Українського інституту національної пам'яті та Національного музею Революції Гідності, а також фейсбук-сторінках Національного музею Революції ГідностіІнформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Українського інституту національної пам'яті.

Програма події:

Відкриє марафон відеопроєкт "Нескорені".

У трьох роликах проєкту нащадки воїнів УПА генерала Миколи Арсенича, командира Василя Андрусяка та стрільця Богдана Добушовського – Василь Арсенич, Михайло Стецик та Михайло Галущак відповідно, які сьогодні боронять Україну від російської агресії на передовій, розкажуть родинну історію, про своїх предків та загалом про зв'язок із попереднім поколінням борців за українську державність і незалежність.

Усі три ролики транслюватимуться в ефірі марафону.

Також у рамках інформаційного проєкту "Голоси УПА" глядачі зможуть почути відеоспогади про звитяги та боротьбу повстанців. Кількахвилинні відео зі спогадами учасників національно-визвольної боротьби середини XX століття створені інститутом на основі розлогих відеосвідчень, записаних Центром досліджень визвольного руху.

Спеціально для марафону історики та дослідники Української повстанської армії Іван Патриляк, Марина Мірзаєва, Микола Посівнич та Леся Онишко прочитають півгодинні лекції про різні аспекти історії УПА  – від розповіді про зародження армії та її фронт у перші місяці до участі жінок у визвольній боротьбі.

А також прямо з передової російсько-української війни в ефір марафону включаться  фронтмен гурту "Тінь Сонця" Сергій Василюк, фронтмен гурту "Юркеш" Юрій Юрченко та гурт "Веремій". 

Модеруватимуть подію співробітниця Українського інституту національної пам'яті Тетяна Бойко та дослідниця повстанських рухів, співробітниця Національного музею Революції Гідності Олеся Онишко.

Онлайн-марафон завершить 10-денну інформаційну кампанію Українського інституту національної пам'яті до 80-річчя УПА та Дня захисників і захисниць України, яка проходить під гаслом "Боролись! Боремось! Поборемо!".

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.