У Києві знесли один із пам'ятників Пушкіну

Залишилось ще щонайменше 8 пам'ятників та бюстів символу "русскаго міра"

Про це повідомляє проєкт Декомунізація.Україна.

 

Демонтаж присвятили лейтенанту Збройних сил України Денису Антіпову на псевдо "Бук" - відомому громадському активісту, викладачу корейської мови в КНУ ім. Т. Шевченка, який загинув у травні 2022 р. у бою з російськими окупантами.

В столиці досі лишається 8 об'єктів, які вшановують пам'ять про Пушкіна:

- Пам'ятник (просп. Перемоги, 40)
- Пам'ятник на території гімназії № 153 ім. О. С. Пушкіна (вул. Чорновола, 37-А)
- Пам'ятник на території Музею побуту Києва першої половини XIX ст. (вул. Кудрявська, 9)
- Меморіальна дошка (вул. Михайла Грушевського, 14)
- Бюст у вестибюлі станції метро Університет
- Бюст на фасаді будівлі (вул. Костянтинівська, 16)
- Бюст у приміщенні Національної бібліотеки ім. Вернадського (просп. Голосіївський, 3)
- Зображення на арці галереї письменників перед входом до Національної бібліотеки України для дітей (вул. Януша Корчака, 60).

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.