Московську вулицю і ще понад 40 топонімів у Києві таки перейменували

 

08 вересня на пленарному засіданні Київської міської ради більшістю депутатів ухвалено рішення про перейменування понад 40 топонімів.

Зокрема, було перейменовано вулицю Московську на Князів Острозьких. Нагадаємо, що сьогодні на засіданні комісії Київської міської ради з питань місцевого самоврядування ухвалили рішення відкласти перейменування вулиці Московської через пропозицію депутатки Дінари Гібабуліної назвати цю вулицю "Європейського Союзу".

У Київській міськраді відклали перейменування вулиці Московської

Утім, у сесійній залі міські депутати таки підтримали перейменування Московської вулиці на честь князів Острозьких.

Окрім того, перейменовано вулицю Волгоградську на честь Романа Ратушного.

Нові назви отримали такі об'єкти топоніміки у Києві:

Деснянський район:
вулиця Пожарського – вулиця Мелетія Смотрицького;
вулиця Петра Запорожця – вулиця Інтернаціонального Легіону;
вулиця Кузбаська – вулиця Латвійська;
площа Волгоградська – площа Конотопської битви;
вулиця Попудренка – вулиця Гетьмана Павла Полуботка;
вулиця Мурманська – вулиця Академіка Кухаря.

Шевченківський район:
вулиця Грозненська – вулиця Ічкерська;
провулок Бабушкіна – провулок Сеньківський.

Дарницький район:
вулиця Декабристів – вулиця Братства тарасівців;
вулиця Лермонтова – вулиця Вітовецька;
провулок Лермонтова 1-ий – провулок Вітовецький;
провулок Лермонтова 2-ий – провулок Баштанський;
провулок Лермонтова 3-ий – провулок Козаровицький;
провулок Лермонтова 4-ий – провулок Болградський;
провулок Лермонтова 5-ий – провулок Александрійський;
провулок Терешкової Валентини 2 – провулок Христини Алчевської;
вулиця Сормовська – вулиця Ісмаїла Гаспринського;
вулиця Костянтина Заслонова – вулиця Амет-Хана Султана.

Оболонський район:
проспект Мінський – проспект Литовський;
проспект Героїв Сталінграду – проспект Володимира Івасюка.

Святошинський район:
вулиця Маршака – вулиця Йосипа Маршака;
провулок Маршака – провулок Комерційний;
провулок Маршака 2-ий – провулок Сім'ї Тарасевичів;
провулок Маршака 3-ий – провулок Ювелірний;
вулиця Симашка – вулиця Мирослава Поповича;
вулиця Академіка Кржижановського – вулиця Омеляна Пріцака.

Подільський район:
провулок Бурденка – провулок Могилів-Подільський;
вулиця Олександра Бестужева – вулиця Гамалаївська.

Солом'янський район:
вулиця Ватутіна – вулиця Територіальної оборони;
вулиця Федосєєва – вулиця Архітектора Вишневського;
провулок Донський – провулок Караїмський;
вулиця Новомічурінська – вулиця Князів Ґедиміновичів;
вулиця Волгоградська – вулиця Романа Ратушного;
провулок Радищева – провулок Юрія Матущака;
вулиця Радгосп "Совки" – вулиця Пронівська;
вулиця Іскрівська – вулиця Джохара Дудаєва.

Голосіївський район:
вулиця Цілинна – вулиця Португальська;
провулок П'ятигорський – провулок Альпійський;
провулок Генерала Доватова – провулок Дубовий;
провулок Майкопський – провулок Старобільський;
вулиця Іртишська – вулиця Тетерівська;
вулиця Кайсарова – вулиця Холодноярська.

Печерський район:
вулиця Московська – вулиця Князів Острозьких;
площі Героїв Великої Вітчизняної війни повернуто історичну назву "Наводницька".





Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.