Московську вулицю і ще понад 40 топонімів у Києві таки перейменували

 

08 вересня на пленарному засіданні Київської міської ради більшістю депутатів ухвалено рішення про перейменування понад 40 топонімів.

Зокрема, було перейменовано вулицю Московську на Князів Острозьких. Нагадаємо, що сьогодні на засіданні комісії Київської міської ради з питань місцевого самоврядування ухвалили рішення відкласти перейменування вулиці Московської через пропозицію депутатки Дінари Гібабуліної назвати цю вулицю "Європейського Союзу".

У Київській міськраді відклали перейменування вулиці Московської

Утім, у сесійній залі міські депутати таки підтримали перейменування Московської вулиці на честь князів Острозьких.

Окрім того, перейменовано вулицю Волгоградську на честь Романа Ратушного.

Нові назви отримали такі об'єкти топоніміки у Києві:

Деснянський район:
вулиця Пожарського – вулиця Мелетія Смотрицького;
вулиця Петра Запорожця – вулиця Інтернаціонального Легіону;
вулиця Кузбаська – вулиця Латвійська;
площа Волгоградська – площа Конотопської битви;
вулиця Попудренка – вулиця Гетьмана Павла Полуботка;
вулиця Мурманська – вулиця Академіка Кухаря.

Шевченківський район:
вулиця Грозненська – вулиця Ічкерська;
провулок Бабушкіна – провулок Сеньківський.

Дарницький район:
вулиця Декабристів – вулиця Братства тарасівців;
вулиця Лермонтова – вулиця Вітовецька;
провулок Лермонтова 1-ий – провулок Вітовецький;
провулок Лермонтова 2-ий – провулок Баштанський;
провулок Лермонтова 3-ий – провулок Козаровицький;
провулок Лермонтова 4-ий – провулок Болградський;
провулок Лермонтова 5-ий – провулок Александрійський;
провулок Терешкової Валентини 2 – провулок Христини Алчевської;
вулиця Сормовська – вулиця Ісмаїла Гаспринського;
вулиця Костянтина Заслонова – вулиця Амет-Хана Султана.

Оболонський район:
проспект Мінський – проспект Литовський;
проспект Героїв Сталінграду – проспект Володимира Івасюка.

Святошинський район:
вулиця Маршака – вулиця Йосипа Маршака;
провулок Маршака – провулок Комерційний;
провулок Маршака 2-ий – провулок Сім'ї Тарасевичів;
провулок Маршака 3-ий – провулок Ювелірний;
вулиця Симашка – вулиця Мирослава Поповича;
вулиця Академіка Кржижановського – вулиця Омеляна Пріцака.

Подільський район:
провулок Бурденка – провулок Могилів-Подільський;
вулиця Олександра Бестужева – вулиця Гамалаївська.

Солом'янський район:
вулиця Ватутіна – вулиця Територіальної оборони;
вулиця Федосєєва – вулиця Архітектора Вишневського;
провулок Донський – провулок Караїмський;
вулиця Новомічурінська – вулиця Князів Ґедиміновичів;
вулиця Волгоградська – вулиця Романа Ратушного;
провулок Радищева – провулок Юрія Матущака;
вулиця Радгосп "Совки" – вулиця Пронівська;
вулиця Іскрівська – вулиця Джохара Дудаєва.

Голосіївський район:
вулиця Цілинна – вулиця Португальська;
провулок П'ятигорський – провулок Альпійський;
провулок Генерала Доватова – провулок Дубовий;
провулок Майкопський – провулок Старобільський;
вулиця Іртишська – вулиця Тетерівська;
вулиця Кайсарова – вулиця Холодноярська.

Печерський район:
вулиця Московська – вулиця Князів Острозьких;
площі Героїв Великої Вітчизняної війни повернуто історичну назву "Наводницька".





Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.