АНОНС: дискусія «Пабліки Телеграму як архів новітньої історії України»

Київська школа економіки запрошує 10 вересня на дискусію «Пабліки Телеграму як архів новітньої історії України»

24 лютого ми буквально оселилися у своїх смартфонах. Пабліки Телеграм стали найоперативнішим джерелом новин про пересування російських військ, повітряні тривоги та перемоги України на фронті. Тим часом, в російських пабліках населення грунтовно готували до "спецоперації" та лякали "біолабораторіями".
Київська школа економіки запрошує 10 вересня на дискусію "Пабліки Телеграму як архів новітньої історії України". Поговоримо про обидва інформаційні фронти цієї війни.
Новий smart-інструмент TGsearch (https://landing.tgsearch.com.ua/) допомагає шукати, фільтрувати та аналізувати інформацію в Telegram. За його допомогою ми спільно дослідимо та поговоримо про:
- "Нацизм, биолаборатории и ядерная угроза": словник війни РФ в Телеграмі
- День знань в Телеграмі на вільних та окупованих територіях
- Герої в в офіційних VS народних пабліках України
Учасниками вільної дискусії будуть: наукова спільнота (викладачі Київської школи економіки), розробники цифрових інструментів (Youcontrol), новинарі (Українська Правда, hromadske, liga.net), журналісти-розслідувачі (Bihus.Info) та аналітики (Вокс Україна).
Дата і час: 10 вересня, 15.00
Місце: Київська школа економіки, вул. Шпака, 3, ICU Event Hall, 5 поверх
Тривалість: 2 години

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.