Росіяни зруйнували археологічний об'єкт у захопленому Маріуполі

Про це в Телеграмі повідомила Маріупольська міська рада та опублікувала відповідні фотографії руйнувань.

 

"Окупанти роблять усе, щоб знищити будь-яку згадку про українську історію Маріуполя. Зруйновано територію археологічного об'єкта місцевого значення "Поселення Кальміус". рашисти варварськи обстрілювали місто та продовжують стирати з мапи Маріуполя пам'ятки історії, археології та культури. Насаджувати своє, знищувати історію інших народів – типовий "руський світ", - йдеться у повідомленні.

Археологічний об'єкт "Поселення Кальміус" - багатошарове поселення - знаходиться на місці правого берега річки Кальміус у межах: початок вулиці Георгіївської, вул. Італійська, віл. Малофонтанна, спуск Малофонтанний. Складається з культурного шару потужністю понад 2 м. Поселення виявлено у 2010 році.

Розкопки проводилися під керівництвом В.М. Горбова Археологічною експедицією Маріупольського краєзнавчого музею за участю волонтерів у 2010 – 2012, 2014, 2015 роках. На площі 257 кв.м було досліджено поселення доби неоліту, яке пов'язане з археологічною пам'ятникою "Маріупольський неолітичний могильник" V тис. до н.е: залишки глинобитного будинку періоду Хазарського каганату та приміщень доби козацтва, а також міської бруківки.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.