У Будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві відкрилась експозиція пам’яті Романа Ратушного

У Будинку-музеї Тараса Шевченка, що в центрі Києва, відкрилася пам’ятна експозиція Романа Ратушного – відомого громадського активіста і воїна, який загинув за Україну на війні з російськими окупантами

Про це повідомляє Новинарня.

 

"Музей у нас невеликий, тож на тлі режиму збереження оригіналів Шевченкових особистих речей ми дещо трансформували експозицію, щоб вивільнити простір (між першою та шостою залами), який присвячений Ромі", – розповів завідувач музею Мирон Гордійчук, нині також мобілізований до лав ЗСУ.

У "просторі Ратушного" можна побачити прапор повстанців Холодноярської республіки, що вкривав труну з тілом Романа – розвідника 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", його тактичну кепку з шевроном "Коти ЗСУ" і марку, присвячену Романові.

На стіні – портрет загиблого героя і текст:

"Роман Ратушний належав до нового покоління українців, готових сміливо відстоювати свої принципи та цінності. Активіст, який багато зробив для розвитку громадянського суспільства своєї країни: боровся проти незаконної забудови Києва, поліцейського свавілля, корупції.

Початок широкомасштабної війни став для усіх нас перевіркою на міцність, часом визначати, хто ми і на що готові для захисту свого. Роман пішов до територіальної оборони Києва, пізніше – приєднався до 93-ї бригади "Холодний Яр".

Роман загинув. Але він триватиме в людях, яких і далі об'єднує, цінностях, які тепер захищатимуть вони".

Будинок-музей Тараса Шевченка розташований у самому центрі столиці, біля майдану Незалежності, за адресою провулок Шевченка, 8а.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.