У Будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві відкрилась експозиція пам’яті Романа Ратушного

У Будинку-музеї Тараса Шевченка, що в центрі Києва, відкрилася пам’ятна експозиція Романа Ратушного – відомого громадського активіста і воїна, який загинув за Україну на війні з російськими окупантами

Про це повідомляє Новинарня.

 

"Музей у нас невеликий, тож на тлі режиму збереження оригіналів Шевченкових особистих речей ми дещо трансформували експозицію, щоб вивільнити простір (між першою та шостою залами), який присвячений Ромі", – розповів завідувач музею Мирон Гордійчук, нині також мобілізований до лав ЗСУ.

У "просторі Ратушного" можна побачити прапор повстанців Холодноярської республіки, що вкривав труну з тілом Романа – розвідника 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", його тактичну кепку з шевроном "Коти ЗСУ" і марку, присвячену Романові.

На стіні – портрет загиблого героя і текст:

"Роман Ратушний належав до нового покоління українців, готових сміливо відстоювати свої принципи та цінності. Активіст, який багато зробив для розвитку громадянського суспільства своєї країни: боровся проти незаконної забудови Києва, поліцейського свавілля, корупції.

Початок широкомасштабної війни став для усіх нас перевіркою на міцність, часом визначати, хто ми і на що готові для захисту свого. Роман пішов до територіальної оборони Києва, пізніше – приєднався до 93-ї бригади "Холодний Яр".

Роман загинув. Але він триватиме в людях, яких і далі об'єднує, цінностях, які тепер захищатимуть вони".

Будинок-музей Тараса Шевченка розташований у самому центрі столиці, біля майдану Незалежності, за адресою провулок Шевченка, 8а.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.