У Рівному започаткували проєкт з оцифрування музейних колекцій

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї розпочали масштабне оцифрування своїх колекцій

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Отримали грант Українського культурного фонду "Створення апаратно-програмного комплексу для обліку музейних предметів у електронній формі", який дозволив нам активніше застосовувати цифрові технології, зокрема, оцифрувати деякі із майже 140 тисяч музейних предметів різних колекцій.

До речі, серед них - Почаївське "Євангеліє або благовістя богодухновенних євангелістів" 1780 року, яке вважається найбільшим українським стародруком. Його висота понад пів метра, ширина – 34, а товщина – 9 см", - розповів директор музею Олександр Булига.

За словами музейника, відтепер цю та інші особливо цінні та оригінальні пам'ятки книгодрукарства можна "погортати" на сайті музею, де розмістили оцифровані давні видання.

"Стародруки, які оцифровуємо - з 1574 до 1830 років, переважно релігійного змісту: "Біблії", "Євангелія", "Октоїхи", "Анфологіони", "Служебники", "Тріоді". Всього ж колекція стародруків музею нараховує майже 200 книг. Серед них є просто унікальні видання з друкарень Острога, Дермані, Києва, Почаєва, Львова, Новгород-Сіверського", - додає завідувачка сектору впровадження цифрових технологій музею Ольга Морозова.

Нині у музейній оцифрованій колекції можна побачити перше друковане в Україні видання "Євангелія", Острозьку Біблію 1581 року - перший повний переклад Старого і Нового Заповітів, "Октоїх" 1604 року, надрукований у Дерманському монастирі.

Зараз рівненські музейники беруть участь у грантових проєктах для отримання необхідного обладнання. Так, вже укладено угоду з Museum Berlin-Karlshorst про допомогу в оцифруванні музейної колекції та облікової документації.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.