В угорському парламенті встановили бюст Міклоша Горті

У парламенті Угорщини було встановлено статую генерала Міклоша Хорті, який фактично очолював країну під час Другої світової війни

Про це повідомляє Кореспондент.

У парламенті Угорщини було встановлено статую генерала Міклоша Горті, який фактично очолював країну під час Другої світової війни, коли вона була союзницею нацистської Німеччини. 

Ініціаторами встановлення статуї стали депутати крайньої правої партії Наша батьківщина. Погруддя встановили в офісі віце-спікера парламенту Дори Дюро. Водночас, цей крок не погодили зі спікером Ласло Кевером, який не дозволив використання офіційної конференц-зали парламенту для встановлення статуї Горті.

Міклош Горті був фашистським лідером Угорщини, який виступив на боці нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Під її кінець, коли Союзники почали наступ, Горті почав з ними переговори, через що війська Гітлера вторглися в Угорщину і влаштували депортацію понад 430 тисяч євреїв в Аушвіц.

Вважається, що угорський диктатор особисто схвалював якісь вбивства та депортації євреїв. Щоправда, в Угорщині є думка, що Горті своїми діями врятував країну від нацизму і навіть виступав проти Голокосту.

 

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.