На подвір’ї маєтку Митрополита Андрея Шептицького демонтували радянський пам’ятник

Пам’ятник тоталітарного режиму був, фактично, наругою над історичною пам’яттю українців

30 вересня на Львівщині, в селі Прилбичі Новояворівської громади, на подвір'ї маєтку Митрополита Андрея Шептицького демонтували черговий радянський пам'ятник. У цьому символічному місці, де в перші дні окупації західної частини України 1939 року росіяни розстріляли графа Льва Шептицького з родиною, такий пам'ятник тоталітарного режиму був, фактично, наругою над історичною пам'яттю українців.
Ініціаторами демонтажу пам'ятника стала сама громада і активісти ініціативи "Локальна декомунізація".
Зокрема, представник ініціативи Назар Мединський зазначив присутнім на демонтажі представникам ЗМІ наступне:
"думаю, ні в кого не виникає бажання і далі носити квіти русскім "альошам і ванькам", якими маркували свій простір совєтські окупанти в наших містах і селах. Поміж прізвищами місцевих, яких насильно мобілізували до "красної" армії, на символічних плитах точно є імена чекістів, які катували наш народ.
Їхні діти і внуки 24 лютого прийшли робити це знову - в Бучі, Ізюмі, Маріуполі і Бородянці. Поки наше військо б'ється з окупантами, ми маємо зачистити тил від ворога, який криється у символіці, а через неї - у сприйнятті нашого простору, в наших спогадах про села і міста".
 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.