На подвір’ї маєтку Митрополита Андрея Шептицького демонтували радянський пам’ятник

Пам’ятник тоталітарного режиму був, фактично, наругою над історичною пам’яттю українців

30 вересня на Львівщині, в селі Прилбичі Новояворівської громади, на подвір'ї маєтку Митрополита Андрея Шептицького демонтували черговий радянський пам'ятник. У цьому символічному місці, де в перші дні окупації західної частини України 1939 року росіяни розстріляли графа Льва Шептицького з родиною, такий пам'ятник тоталітарного режиму був, фактично, наругою над історичною пам'яттю українців.
Ініціаторами демонтажу пам'ятника стала сама громада і активісти ініціативи "Локальна декомунізація".
Зокрема, представник ініціативи Назар Мединський зазначив присутнім на демонтажі представникам ЗМІ наступне:
"думаю, ні в кого не виникає бажання і далі носити квіти русскім "альошам і ванькам", якими маркували свій простір совєтські окупанти в наших містах і селах. Поміж прізвищами місцевих, яких насильно мобілізували до "красної" армії, на символічних плитах точно є імена чекістів, які катували наш народ.
Їхні діти і внуки 24 лютого прийшли робити це знову - в Бучі, Ізюмі, Маріуполі і Бородянці. Поки наше військо б'ється з окупантами, ми маємо зачистити тил від ворога, який криється у символіці, а через неї - у сприйнятті нашого простору, в наших спогадах про села і міста".
 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.