Російського історика-в'язня Дмітрієва втретє відправили у штрафний ізолятор

На російського історика Дмітрієва триває тиск

Про це повідомив російський "Меморіал".

Ув'язнений путінським режимом історик, дослідник сталінських репресій Юрій Дмітрієв втретє за місяць відправлений до штрафного ізолятора Мордовської колонії № 18, де він відбуває 15-річний термін за сфабрикованою справою.

Безперервне та послідовне переміщення в'язня до штрафного ізолятора є відомим методом тиску адміністрації колонії на в'язнів.

Дмітрієв є політичним в'язнем, адже саме він знайшов масові поховання жертв сталінського терору в урочищі Сандармох та складав списки репресованих мешканців Карелії. У відповідь путінський режим звинуватив Дмітрієва у виготовленні дитячої порнографії, розбещенні та зберіганні зброї.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.