У Солотвинській громаді пояснили чому перейменували вулицю Чорновола

У селі Біла Церква на Закарпатті було дві вулиці імені В'ячеслава Чорновола. Тож одну з них перейменували

20 вересня Солотвинська селищна рада (Тячівський район, Закарпатська область) перейменувала усі вулиці з російськими назвами у селах громади. Були ліквідовані топоніми на честь Пушкіна, Гагаріна, Лєрмонтова, Єсєніна, Суворова та інші маркери "рускава міра".

Також була перейменована вулиця Чорновола у селі Біла Церква Солотвинської територіальної громади. Це викликало обурення громадськості.

Влада Солотвинської громади пояснила, що у селі Біла Церква було дві вулиці імені В'ячеслава Чорновола. Одну з них назвали іменем визначного державного діяча ще у 2008 році. Інша - у новозбудованому кварталі - отримала свою назву у 2021 році.

Відтак, для уникнення розбіжностей одну з вулиць Чорновола перейменовано на Вербну. 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.