Зеленський ушанував пам'ять жертв розстрілів у Бабиному Яру

Президент Володимир Зеленський у 81-і роковини трагедії Бабиного Яру вшанував пам’ять усіх жертв масових розстрілів мирного населення нацистами в окупованому Києві у роки Другої світової війни

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Глава держави поклав квіти до пам'ятника жертвам трагедії та лампадку біля меморіального знака "Менора" на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Також  від глави держави були покладені кошики квітів до пам'ятників українській письменниці Олені Телізі та страченим нацистами ромам.

Крім того, Зеленський оглянув інсталяцію "Чорний куб", присвячену 81-м роковинам трагедії Бабиного Яру. Всередині куба встановлено макет Бабиного Яру, на якому відбувається візуальна проекція; також озвучуються уривки творів українських письменників, присвячених трагедії, а на мультимедійних екранах демонструються зображення, що символізують трагічні події.

Главі держави розповіли про те, як Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" працює над збереженням пам'яті про цю трагедію для сучасних і майбутніх поколінь українців.

Президент наголосив, що світ має зробити все для недопущення подібних трагедій і злочинів проти людяності, які, на жаль, стаються і сьогодні, зокрема на українській землі.

"Будь-які антигуманні режими становлять загрозу для всього людства. Злочинці, які спричиняють такі трагедії, обов'язково мають бути покарані. Щоб у диктаторів і тиранів не було бажання повторювати щось подібне у майбутньому", – зазначив Зеленський.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.