Зеленський ушанував пам'ять жертв розстрілів у Бабиному Яру

Президент Володимир Зеленський у 81-і роковини трагедії Бабиного Яру вшанував пам’ять усіх жертв масових розстрілів мирного населення нацистами в окупованому Києві у роки Другої світової війни

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Глава держави поклав квіти до пам'ятника жертвам трагедії та лампадку біля меморіального знака "Менора" на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Також  від глави держави були покладені кошики квітів до пам'ятників українській письменниці Олені Телізі та страченим нацистами ромам.

Крім того, Зеленський оглянув інсталяцію "Чорний куб", присвячену 81-м роковинам трагедії Бабиного Яру. Всередині куба встановлено макет Бабиного Яру, на якому відбувається візуальна проекція; також озвучуються уривки творів українських письменників, присвячених трагедії, а на мультимедійних екранах демонструються зображення, що символізують трагічні події.

Главі держави розповіли про те, як Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" працює над збереженням пам'яті про цю трагедію для сучасних і майбутніх поколінь українців.

Президент наголосив, що світ має зробити все для недопущення подібних трагедій і злочинів проти людяності, які, на жаль, стаються і сьогодні, зокрема на українській землі.

"Будь-які антигуманні режими становлять загрозу для всього людства. Злочинці, які спричиняють такі трагедії, обов'язково мають бути покарані. Щоб у диктаторів і тиранів не було бажання повторювати щось подібне у майбутньому", – зазначив Зеленський.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.