Зеленський ушанував пам'ять жертв розстрілів у Бабиному Яру

Президент Володимир Зеленський у 81-і роковини трагедії Бабиного Яру вшанував пам’ять усіх жертв масових розстрілів мирного населення нацистами в окупованому Києві у роки Другої світової війни

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Глава держави поклав квіти до пам'ятника жертвам трагедії та лампадку біля меморіального знака "Менора" на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Також  від глави держави були покладені кошики квітів до пам'ятників українській письменниці Олені Телізі та страченим нацистами ромам.

Крім того, Зеленський оглянув інсталяцію "Чорний куб", присвячену 81-м роковинам трагедії Бабиного Яру. Всередині куба встановлено макет Бабиного Яру, на якому відбувається візуальна проекція; також озвучуються уривки творів українських письменників, присвячених трагедії, а на мультимедійних екранах демонструються зображення, що символізують трагічні події.

Главі держави розповіли про те, як Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" працює над збереженням пам'яті про цю трагедію для сучасних і майбутніх поколінь українців.

Президент наголосив, що світ має зробити все для недопущення подібних трагедій і злочинів проти людяності, які, на жаль, стаються і сьогодні, зокрема на українській землі.

"Будь-які антигуманні режими становлять загрозу для всього людства. Злочинці, які спричиняють такі трагедії, обов'язково мають бути покарані. Щоб у диктаторів і тиранів не було бажання повторювати щось подібне у майбутньому", – зазначив Зеленський.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.