На фронті загинув історик Рустем Мамут оглу Аблятіфов

Про це повідомив Львівський національний університет імені Івана Франка.

 

На війні з російськими загарбниками загинув історик, кримськотатарський громадський діяч Рустем Мамут оглу Аблятіфов (позивний "Ногай").

Рустем Мамут оглу народився 3 грудня 1964 року в Одесі. Працював на кораблях Чорноморського морського пароплавства, екстерном закінчив навчання в Одеській державній морській академії. У 1992 р. повернувся з родиною до Криму. У 1998 р. закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права, а в 2002 р. – Українську академію державного управління при Президентові України.

Брав активну участь у кампанії з набуття громадянства України раніше депортованих кримських татар. З 2002 р. до 2010 р. працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції, Представництві Президента України в АР Крим; Агенції "Кримські Новини" (Сімферополь).

Рустем Мамут оглу був активним учасником Революції Гідності та руху "Євромайдан Крим". Після анексії Криму російською федерацією у 2014 р. був змушений виїхати з родиною до Львова. Вступив до аспірантури Львівського національного університету імені Івана Франка, викладав студентам-історикам спецкурси з історії киримли. З липня 2016 по січень 2018 року брав участь в Антитерористичній операції на Сході України у складі одного з добровольчих підрозділів. У 2017 р. нагороджений пам'ятною відзнакою "За оборону Авдіївки".

29 серпня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка Рустем Мамут оглу Аблятіфов захистив дисертацію на тему "Кримська діаспора Туреччини у процесі репатріації киримли на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х рр.)".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.