В Одеській міській раді провалили голосування за демонтаж пам'ятника Катерині II

В Одеській міській раді не змогли ухвалити рішення про демонтаж та перенесення пам'ятника "Засновникам Одеси" до Одеського історико-краєзнавчого музею

Про це повідомило Суспільне.

 

"За" демонтаж пам'ятника Катерині ІІ проголосували 17 депутатів — це 44% від присутніх. Ще 54% просто відмовилися голосувати. "Проти" не виступив ніхто. Для ухвалення рішення необхідно набрати 33 голоси.

Депутат міської ради від фракції "Європейська солідарність" Петро Обухов на свої сторінці у соцмережі поділився більш детальними результатами голосування:

  • "За" проголосували: Олександр Авдєєв, Олексій Асауленко, Олександр Байдерін, Анастасія Большедворова, Андрій Вагапов, Олена Вододюк, Олег Звягін, Михайло Карпенчук, Ольга Квасніцька, Лілія Леонідова, Жанна Мандриченко, Петро Обухов, Світлана Попова, Олексій Потапський, Дар'я Рибак, Роман Сеник, Сергій Шматько;
  • не голосували: Геннадій Труханов, Олексій Єремиця, Василь Ієремія, Оксана Антонішак, Олег Бриндак, Людмила Варавва, Ірина Головатюк-Юзефпольська, Сергій Данилюк, Андрій Кісловський, Олег Етнарович, Ігор Коваль, Володимир Корнієнко, Марина Лозовенко, Ольга Макогонюк, Вадим Мороховський, Левон Нікогосян, Світлана Осауленко, Тетяна Плаксій, Сергій Страшний, Дмитро Танцюра, Олександр Шеремет;
  • утрималась від голосування Ірина Куценко.

Відповідне звернення про демонтаж напередодні до міськради подала фракція "Європейська солідарність".

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.