У Литві відкрили виставку "Вічно вільна Україна!"

Вперше документи Національного архівного фонду України експонуються за межами держави

22 вересня 2022 року в Музеї війни Вітовта Великого (Каунас, Литва) відкрито унікальну міжнародну виставку "Вічно вільна Україна!".  Україна вперше презентує за кордоном оригінали документів з Національного архівного фонду.

 

Виставка розповідає про боротьбу України за свободу та незалежність початку ХХ століття, розкриває вражаючі та маловідомі сторінки боротьби українського народу за Незалежність. Основну увагу зосереджено на історії однострою українських збройних формувань.

До початку російської агресії в Україні ця виставка експонувалася в Національному музеї історії України часів Другої світової війни в Києві, але музейні цінності були евакуйовані, а згодом передані до Музею війни Вітовта Великого для експонування на виставці. До цього часу більшість експонатів були відомі лише вузькому колу спеціалістів, але не були доступні широкому загалу. 

На виставці Центральний державний архів вищих органів влади та управління України показує компас старшини 1-шої Стрілецької Запорізької дивізії, погони старшин Українських Січових Стрільців, петлиці, ґудзики, нагрудні знаки, відзнаки, кокарди старшин Армії УНР, зразки тканин, з якої шили форму для козаків Армії УНР. Разом 18 предметів і 7 документів.

Виставка проходить під патронатом Прем'єр-міністра Литовської Республіки Інгріди Шимоніте. 

Організаторами виставки є Національний музей історії України у Другій світовій війні, Фонд Богдана Губського "Україна – 21 століття" та Військовий музей Вітовта Великого. Куратор виставки - Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні. Дизайнер - Володимир Таран.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.