Усі розділи
Допомогти проекту

На радянських пам'ятниках у Києві появились написи "знеси мене"

24 вересня 2022

Щонайменше на трьох пам'ятниках у Києві - Щорсу, Пушкіну та працівникам "депо імені Леніна" - з'явились написи "Знеси мене", "Демонтуй мене повністю", "радянська пропаганда".

Громадський діяч Олег Слабоспицький заявив, що він запустив флешмоб #ЗнесиМенеПовністю. Його учасники наносять відповідні написи на пам'ятники, що підпадають під дію декомунізаційного законодавства або ж є носіями радянської пропаганди.

Також Олег Слабоспицький наголосив, що "на 8 рік війни з окупантами у столиці лишаються понад 200 пам'ятних знаків радянським та російським діячам. 14 травня 2022 р. Київрада проголосувала рішення про офіційний демонтаж таких пам'ятних знаків, але рішення ніхто навіть і не збирався виконувати. Банально робочу групу для узгодження остаточного списку об'єктів до 14 липня ніхто так і не створив".

 
Теми
Дивіться також
Московську вулицю і ще понад 40 топонімів у Києві таки перейменували
Культ Булгакова існує
У Будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві відкрилась експозиція пам’яті Романа Ратушного
У Києві збирають підписи за перейменування вулиці Московської
Ткаченко підтримав музей Булгакова
Тексти

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.
28 березня 2025 — Олександр Скрипник

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
26 березня 2025 — Наталя Ємченко

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.
20 березня 2025 — Святослав Липовецький

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.
18 березня 2025 — Володимир Філенко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
28 березня, 11:07

У Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші"

28 березня, 10:39

Тімоті Снайдер, Марсі Шор і Джейсон Стенлі залишають Єльський університет

27 березня, 16:10

АНОНС: У Чехії відбудуться публічні лекції Олександра Зінченка

27 березня, 09:44

До Собору святого Юра у Львові повернули крісло Андрея Шептицького

Всі новини