У Києві відкрилась виставка "Марія Примаченко. Врятоване"

21 вересня відкрилась виставка "Марія Примаченко. Врятоване", на якій представлено 14 картин, врятованих Анатолієм Харитоновим та Ігорем Ніколаєвим під час російського обстрілу та пожежі Іванківського історико-краєзнавчого музею

21 вересня відкрилась виставка  "Марія Примаченко. Врятоване", на якій представлено 14 картин, врятованих Анатолієм Харитоновим та Ігорем Ніколаєвим під час російського обстрілу та пожежі Іванківського історико-краєзнавчого музею.

Під час урочистого відкриття було представлено два архітектурних проєкти: відновлення музею в Іванкові та створення мистецької резиденції в селі Болотня, де зберігся будинок Марії Примаченко.

"Місцева влада разом з Київською військовою ОДА подадуть нам документацію щодо відновлення музею, це дуже потрібно зробити напередодні зими. Ми передамо певні кошти від ЮНЕСКО для відновлення музею. Ми завжди під час спілкування з нашими зарубіжними колегами наводимо два приклади, коли росіяни цілили цілеспрямовано в об'єкти культури. Це музей в Іванкові та музей в Сковородинівці. Ми точно відновили картину життя і знаємо в який спосіб вони таргетовано влучили по цих музеях", – сказав міністр культури Олександр Ткаченко.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.