У Дніпрі тепер є вулиці Степана Бандери, Квітки Цісик та Єлисавети ІІ

У Дніпрі тепер є вулиці на честь Степана Бандери, Петра Яцика, Квітки Цісик, Ніла Армстронга, Єлизавети ІІ, Бехтовена, Генерала Капустянського

Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що одна з центральних вулиць Дніпра відтепер носить ім'я Степана Бандери.

Загалом Дніпровська міська рада ухвалила рішення про перейменування 45 топонімів:

Вул. 1 Травня – Вул. Архітектора Заболотного

Вул. Алеутська – Вул. Двірцева

Вул. Арбатська – Вул. Директорського Будинку

Вул. Армавірська – Вул. Бондаревої Криниці

Вул. Байкальска — Вул. Старочумацька

Вул. Балашовська – Вул. Гульдівська

Вул. Барнаульська – Вул. Братів П'ятигорських

Вул. Боброва – Вул. Майдан Озерний

Вул. Виборзька – Вул. Аудиторна

Вул. Водоп'янова – Вул. Сухий Яр

Вул. Воронезька – Вул. Петра Яцика

Вул. Гулі Корольової – Вул. Квітки Цісик

Вул. Давидова – Вул. Карла Роде

Пров. Давидова – Пров. Родевський

Туп. Давидова – Туп. Родевський

Вул. Декабристів – Вул. Андрія Розумовського

Вул. Достоєвського – Вул. Довжок

Вул. Єрмака – Вул. Великий Яр

Вул. Єрмолової – Вул. Василя Сліпака

Вул. Казакова – Вул. Ніла Армстронга

Вул. Лебедєва-Кумача – Вул. Бетховена

Вул. Лізи Чайкіної – Вул. Піхоти Короля

Вул. Ломоносова – Вул. Олександра Туашева

Вул. Мінусинська – Вул. Китайгородська

Пров. Мінусинський – Пров. Китайгородський

Озеро Московське – Плесо Ломівське

Вул. Нахімова – Вул. Міського Лісу

Вул. Невська – Вул. Христичівська

Вул. Нижньогородська – Вул. Щемилівська

Вул. Новомосковська – Вул. Самарчуцька

Вул. Оренбурзька – Вул. Мечетна

Вул. Пестеля – Вул. Скарбна

Вул. Путилівська – Вул. Юлії Залюбовської

Вул. Пушкіна – Вул. Василя Бабенка (Амур-Нижньодніпровський район)

Вул. Пушкіна – Вул. Ямпольська (Новокодацький район)

Пров. Пушкіна – Пров. Ямпольський

Вул. Саранська – Вул. Детальбудівська

Вул. Степана Разіна – Вул. Вільхового Лісу

Вул. Суворова – Вул. Алана Шепарда

Вул. Тверська – Вул. Яскрава

Вул. Томська – Вул. Німецька

Вул. Холмогорська – Вул. Генерала Капустянського

Вул. Шмідта – Вул. Степана Бандери

Вул. Юдіна – Вул. Танцюрина Балка

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.