Пушкін залишається у Харкові

Харківська обласна рада відмовилась перейменувати російський драматичний театр імені Пушкіна

Під час Голодомору, 17 листопада 1933 року у Харкові було створено російський драматичний театр. Першим керівником театру був режисер Ленінградського академічного театру драми. З собою він також привіз і акторів. 

У 1949 році театру присвоєно ім'я Пушкіна.

1 березня 2022 року колектив театру ухвалив рішення прибрати з назви слово "російський", однак рішення за законодавством має ухвалювати обласна рада. До органів влади були надіслані відповідні листи.

На засідання депутатської комісії ініціатива була підтримана. Однак, 20 вересня на сесії Харківської обласної ради депутати провалили голосування за перейменування Харківського академічного російського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна.

У сесійну залу було винесено два проєкти. За однією пропозицією, пропонували прибрати у назві Харківського академічного російського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна лише слово "російський". Іншою пропозицією пропонували прибрати з назви і "російський", і "Пушкіна".

За вилучення з назви слова "російський" проголосували 55 депутатів. Назву без "Пушкіна" та "російського" підтримали 44 депутати. Для ухвалення рішення необхідний 61 голос. Тому жодна з пропозицій не була підтримана.

На сесії депутат від "Блоку Кернеса" та голова бюджетної комісії Людмила Немикіна виступила проти зміни назви театру. Вона заявила, що зміна назви буде варварством, оскільки Пушкін - це світове надбання. Депутати від Блоку Кернеса взагалі не голосували. 

 







Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.