АНОНС: презентація монографії "Розчаклування недуги"

Тематика книжки охоплює різні проблеми: бачення інакшої тілесності; побутування епідемій в локальних спільнотах, перші спроби вакцинування та боротьба з віспою, ствердження домінування чоловіка у медицині та залученість жінки до професійної родопомочі, витіснення цехових лікарських практик

22 вересня о 16 годині у Центрі польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця НАУКМА (Київ, вулиця Волоська, 10, 6 корпус, підвал) відбудеться презентація колективної монографії "Розчаклування недуги: Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова медицина" в Україні XVIII – XIX cт." (Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021).

У книжці йдеться про початки формування нових медичних уявлень та державної системи медицини в Україні XVIII – XIX cт.  Автори звертають увагу на те як імперські ініціативи були реалізовані на локальному рівні та накладалися на місцевий контекст, а унауковлені знання поєднувалися з традиційними практиками зцілення.

Тематика розділів охоплює різні проблеми: бачення інакшої тілесності; побутування епідемій в локальних спільнотах, перші спроби вакцинування та боротьба з віспою, ствердження домінування чоловіка у медицині та залученість жінки до професійної родопомочі, витіснення цехових лікарських практик. 

Автори та учасники: 

Ганна Клименко, випускниця магістерської програми "Історія" НаУКМА,  молодша наукова співробітниця Національного музею "Київська картинна галерея";

Володимир Маслійчук, доцент НаУКМА;

Ігор Сердюк, професор Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка 

 








Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».