Прокуратура АР Крим відкрила справу за незаконні розкопки

Підозрюються керівники двох окупаційних установ

Прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя підозрює двох керівників окупаційних установ - "Інституту археології Криму" та "Науково-дослідного центру історії та археології Криму". Їм інкримінують проведення низки незаконних археологічних розкопок на території окупованого півострова та пошкодженні об'єктів культурної спадщини України. Дії підозрюваних кваліфіковані за ч. 4 ст. 298 Кримінального кодексу України.

Підозрювані тривалий час працюють у сфері дослідження археології та обіймають керівні посади у створених окупаційною адміністрацією Інституті археології Криму та Науково-дослідницькому центрі історії та археології Криму.

Після окупації півострова, а саме з 2015 року до 2022 року, вказані особи керували проведенням незаконних археологічних розкопок на території печерного міста "Ексі-Кермен", об'єкті культурної спадщини національного значення. При цьому, жодних дозвільних документів на проведення археологічних розвідок та розкопок від компетентних органів України, вони не отримували.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.