У Черкасах відновив роботу обласний краєзнавчий музей

Цінні експонати залишаються у належних сховищах

Про це повідомляє Черкаська обласна рада.

Очільниця музею Ірина Собко зауважила, що просвітницькі заходи працівники проводили і раніше, але поза межами експозицій.

"Зараз іде війна, тому деякі частини експонатів, раритетних та оригінальних, були демонтовані, вилучені з експозиції. Адже, відповідно до інструкцій, всі оригінальні та цінні експонати мають зберігатися в належному місці до того часу, якби нам довелося евакуюватися.

Тому наперед прошу вибачення у всіх наших майбутніх відвідувачів, якщо вони не побачать оригінальну зброю чи скіфське золото, яке в нас було і зараз демонтовано. Проте вирішили все ж відкривати нашу експозицію, бо є багато людей, які хочуть відвідати музей", - сказала Собко.

Відвідувачам Черкаського обласного краєзнавчого музею також пропонують різноманітні тематичні, авторські, оглядові та інтерактивні екскурсії. Їх можна замовити заздалегідь, зателефонувавши до музею.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.