Розробляється стратегія відвідування місць пам’яті війни

Державне агентство з розвитку туризму України зібрало ініціативну групу, яка працюватиме над стратегією відвідування місць пам’яті російсько-української війни

Після 24 лютого 2022 року Державне агентство розвитку туризму почало розробляти реєстр місць пам'яті російсько-української війни, який ляже в основу концепції їх відвідування. Одночасно архітектор Слава Балбек, засновник balbek bureau, публічно запропонував суспільству свій проєкт меморіалізації зруйнованого мосту в Ірпені. 

 
Зруйнований міст в Ірпені, 2022
Фото — Микола Доценко, надані balbek bureau

Відтак Державне агентство розвитку туризму сформувало ініціативну групу і запросило до роботи спеціалістів із різних сфер, зокрема платформу культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво. До ініціативної групи також увійшли представники Міністерства інфраструктури України, Міністерства культури і інформаційної політики України, Київської обласної військової адміністрації, Українського інституту національної пам'яті, громадської організації "Музей сучасного мистецтва" та архітектурної майстерні balbek bureau.

"Наше завдання — створити професійний майданчик для обговорення, який може стати полем спільного пошуку, — каже очільниця Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів. — Тема дуже складна і болюча, тому поспішати зі створенням меморіалів не варто.

Перш за все, враховуючи суспільну думку та світовий досвід, необхідно сформувати культуру відвідування місць пам'яті війни. Якщо цього не робити зараз, є ризик пізніше отримати в цих місяцях болі та героїзму українського народу так званий овертуризм (overtourism) — туризм, який вийшов із-під контролю. Що призведе до стихійної інструменталізації трагедії та перетворення її на атракціон".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.