Запущено онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел

"Локальна історія" започаткувала новий проєкт - онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел "Жива історія"

Про це повідомив Віталій Ляска.

 

Онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел "Жива історія" реалізований на перетині гуманітаристики та цифрових технологій у сфері digital humanities. "Живу історію" розроблено на початку 2022 року у співпраці проєкту "Локальна історія", Центру досліджень українсько-польсько-словацького пограниччя та Гуманітарного факультету Українського Католицького університету за сприяння Вічного фонду "Броди-Лев" й Вічного фонду імені Тиміша та Ґеновефи Шевчуків.

На порталі "Жива історія" удоступнено частину із зібраних впродовж кільканадцяти років усноісторичних свідчень та візуальних джерел від початку 1900-х до 2022 року. Онлайн-платформа складається із трьох основних розділів: очевидців, фототеки та мапи, які об'єднані спільною системою багаторівневого пошуку, що дозволяє працювати із базою усіх даних на трьох основних взаємопоєднаних рівнях (географічному, хронологічному та тематичному) як на макро-, так і на мікрорівні.

Репрезентовані на порталі інтерв'ю зі старожилами та візуальні джерела з родинних архівів творять унікальний комплекс об'єктів нематеріальної культурної спадщини. Почути раніше не чутні голоси з минулого і побачити обличчя людей з минулого – це не лише статична фіксація культурної спадщини задля її збереження. Це її переорієнтація на моделювання інклюзивної політики національної пам'яті, формування ідентичності української нації та можливість деколонізувати суспільне мислення та зберегти історичну пам'ять українців.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.