Запущено онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел

"Локальна історія" започаткувала новий проєкт - онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел "Жива історія"

Про це повідомив Віталій Ляска.

 

Онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел "Жива історія" реалізований на перетині гуманітаристики та цифрових технологій у сфері digital humanities. "Живу історію" розроблено на початку 2022 року у співпраці проєкту "Локальна історія", Центру досліджень українсько-польсько-словацького пограниччя та Гуманітарного факультету Українського Католицького університету за сприяння Вічного фонду "Броди-Лев" й Вічного фонду імені Тиміша та Ґеновефи Шевчуків.

На порталі "Жива історія" удоступнено частину із зібраних впродовж кільканадцяти років усноісторичних свідчень та візуальних джерел від початку 1900-х до 2022 року. Онлайн-платформа складається із трьох основних розділів: очевидців, фототеки та мапи, які об'єднані спільною системою багаторівневого пошуку, що дозволяє працювати із базою усіх даних на трьох основних взаємопоєднаних рівнях (географічному, хронологічному та тематичному) як на макро-, так і на мікрорівні.

Репрезентовані на порталі інтерв'ю зі старожилами та візуальні джерела з родинних архівів творять унікальний комплекс об'єктів нематеріальної культурної спадщини. Почути раніше не чутні голоси з минулого і побачити обличчя людей з минулого – це не лише статична фіксація культурної спадщини задля її збереження. Це її переорієнтація на моделювання інклюзивної політики національної пам'яті, формування ідентичності української нації та можливість деколонізувати суспільне мислення та зберегти історичну пам'ять українців.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.