Запущено онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел

"Локальна історія" започаткувала новий проєкт - онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел "Жива історія"

Про це повідомив Віталій Ляска.

 

Онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел "Жива історія" реалізований на перетині гуманітаристики та цифрових технологій у сфері digital humanities. "Живу історію" розроблено на початку 2022 року у співпраці проєкту "Локальна історія", Центру досліджень українсько-польсько-словацького пограниччя та Гуманітарного факультету Українського Католицького університету за сприяння Вічного фонду "Броди-Лев" й Вічного фонду імені Тиміша та Ґеновефи Шевчуків.

На порталі "Жива історія" удоступнено частину із зібраних впродовж кільканадцяти років усноісторичних свідчень та візуальних джерел від початку 1900-х до 2022 року. Онлайн-платформа складається із трьох основних розділів: очевидців, фототеки та мапи, які об'єднані спільною системою багаторівневого пошуку, що дозволяє працювати із базою усіх даних на трьох основних взаємопоєднаних рівнях (географічному, хронологічному та тематичному) як на макро-, так і на мікрорівні.

Репрезентовані на порталі інтерв'ю зі старожилами та візуальні джерела з родинних архівів творять унікальний комплекс об'єктів нематеріальної культурної спадщини. Почути раніше не чутні голоси з минулого і побачити обличчя людей з минулого – це не лише статична фіксація культурної спадщини задля її збереження. Це її переорієнтація на моделювання інклюзивної політики національної пам'яті, формування ідентичності української нації та можливість деколонізувати суспільне мислення та зберегти історичну пам'ять українців.

Година папуги. Ґеббельсівська пропаганда

«А якщо Ґеббельс за всім тим стоїть, за катинським вбивством?! Бо то був такий момент, коли всі думали: може, це німці зробили? Але в короткому часі зорієнтувалися, що німці не брешуть. Цього разу вони кажуть правду».

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР