В Естонії почали переносити радянське військове поховання

Жертв війни перепоховають на кладовище, а пам'ятник передадуть в музей

Про це повідомляє "Європейська правда".

 

Вранці 12 вересня у парку Рааді в місті Тарту розпочали перенесення могил та останків жертв Другої світової війни і радянських солдатів.

Бронзову скульптуру з поховання буде переміщено до Тартуського міського музею. 

У вівторок археологи Естонського військового музею розпочнуть вилучення останків людей, похованих поруч із пам'ятником. 

Передбачається, що у парку поховано близько 250 осіб. Це особи, які були засуджені до страти в Лемматсі, а також червоноармійці, що загинули в боях у Тарту та його околицях.

Останки жертв війни будуть перепоховані на цвинтарі. На час робіт поліція запровадила на околицях пам'ятника заборону на перебування. 

Роботи із вилучення останків триватимуть до кінця тижня.

Роботам передувала заупокійна молитва, яку провели священнослужителі.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.