В Естонії почали переносити радянське військове поховання

Жертв війни перепоховають на кладовище, а пам'ятник передадуть в музей

Про це повідомляє "Європейська правда".

 

Вранці 12 вересня у парку Рааді в місті Тарту розпочали перенесення могил та останків жертв Другої світової війни і радянських солдатів.

Бронзову скульптуру з поховання буде переміщено до Тартуського міського музею. 

У вівторок археологи Естонського військового музею розпочнуть вилучення останків людей, похованих поруч із пам'ятником. 

Передбачається, що у парку поховано близько 250 осіб. Це особи, які були засуджені до страти в Лемматсі, а також червоноармійці, що загинули в боях у Тарту та його околицях.

Останки жертв війни будуть перепоховані на цвинтарі. На час робіт поліція запровадила на околицях пам'ятника заборону на перебування. 

Роботи із вилучення останків триватимуть до кінця тижня.

Роботам передувала заупокійна молитва, яку провели священнослужителі.

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.