Польща вимагатиме від Німеччини репарації за Другу світову війну

Варшава офіційно звернеться до Берліна з вимогою про виплату воєнних репарацій за завдану Польщі шкоду під час Другої світової війни

Лідер правлячої у Польщі партії "Право і Справедливість"  Ярослав Качинський заявив, що Берлін має виплатити Варшаві за завдані кривди під час Другої світової війни воєнних репарацій на суму понад 6,2 трлн злотих (понад $1,5 трлн станом на 2021 рік).

"Це дуже серйозна сума – 6 трлн 200 млрд злотих. Але з точки зору Німеччини і беручи до уваги те, що такого роду відшкодування платиться десятиліттями, а відшкодування Франції за Першу світову війну завершили виплачувати близько десяти років тому, то ця сума для німецької економіки є цілком можливою і вона її значно не обтяжить", - заявив Качинський.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.