Мінкульт готує зміни до законодавства щодо евакуації музеїв

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює вдосконалення чинного законодавства у частині здійснення евакуації культурних цінностей під час воєнного стану

Про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв'ю "Суспільному" під час телемарафону "Єдині Новини", йдеться на сайті міністерства.

 

Олександр Ткаченко зазначив, що одним із відповідальних за планування евакуації культурних цінностей є МКІП. При цьому, згідно з чинним законодавством, організація проведення евакуації та підготовка районів для їх розміщення та зберігання покладаються на місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників закладів культури.

"В Україні близько 2000 музеїв. Безпосередньо МКІП підпорядковані лише 26 музеїв та заповідників, тобто трохи більше 1%. Всі інші підпорядковані місцевим органам влади. Щоб здійснити евакуацію, потрібен не тільки наказ МКІП, але й взаємодія з місцевими органами влади та відсутність спротиву директорів музеїв, що ми часто бачили в регіонах, наближених до лінії фронту і не тільки", – пояснив міністр.

Попри поширення інформації про можливе російське вторгнення в Україну, ніхто не міг сказати напевне, коли це станеться і чи станеться взагалі. Водночас там, де вдалося скоординувати зусилля місцевих органів влади, музейників та Міністерства, було евакуйовано тисячі експонатів.

"Для того, щоб організувати виїзд, потрібно спакувати ці речі, крім наказу Міністерства, потрібна співпраця з місцевими органами влади, транспортування тощо. Зробити це за 3-4 дні фізично неможливо. Ми будемо вносити на уряд пропозиції щодо удосконалення проведення такого роду робіт, тому що всі закони, прийняті  до війни, не враховували тих обставин, в яких зараз доводиться діяти", – зазначив Олександр Ткаченко.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.