В Гельсінкі демонтували радянський пам'ятник миру

У столиці Фінляндії Гельсінкі зняли з постаменту пам’ятник "Мир у всьому світі". Його у 1989 році подарував Радянський Союз

Про це повідомляє Суспільне.

У 1989 році СРСР подарував Гельсінкі пам'ятник з дивною та відверто пропагандистською назвою "Мир в усьому світі". Для громадськості його відкрили 1990-го року. Уже тоді пам'ятник викликав багато дискусій.

У 1991 році троє студентів облили його смолою та обсипали пір'ям. У 2010 році була спроба підірвати скульптуру за допомогою газового балона.

Навесні 2022 року фундамент статуї обмалювали, а згодом до рук людських фігур скульптури прикріпили прапори України.

Тепер пам'ятник за допомогою тросів епермістили на баржу та відправили до Художнього музею. На місці пам'ятнику буде облаштовано тротуар.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.