Заклики до демонтажу «Батьківщини-матері» Ткаченко вважає «абсурдом»

Міністр культури Олександр Ткаченко заклики до демонтажу монумента «Батьківщина-мати» вважає «абсурдом»

Міністр культури Олександр Ткаченко заклики до демонтажу монумента "Батьківщина-мати" вважає "абсурдом".

"Зносити пам'ятку, яка є однією з візитівок України, яка дивиться на схід, яка величезна атракція для багатьох туристів, мені видається абсурдом в цей час. У нас є, на що витрачати кошти.

У нас немає коштів в бюджеті, тому що вони пішли на оборону і на підтримку соціально сфери, (у нас недобудований) музеї Голодомору, нам потрібно збудувати музей Героїв небесної сотні, потрібно працювати з багатьма об'єктами – понад 450 об'єктів, які зазнали пошкоджень чи зруйновані під час війни", – сказав він в ефірі національного телемарафону.

За словами міністра, роботи з гербом СРСР на щиті монумента можуть початися приблизно за "пів року чи трохи більше".

"Думаю, що після затвердження плану дій, який нам подав Музей Другої світової війни – передбачає технічне обстеження, залучення фахівців для проектної документації – має пройти десь пів року чи трохи більше для того, щоб ми впритул приступили вже до робіт", – додав Ткаченко.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.