У фортеці "русского міра" розпочали деколонізацію

У місті Почаїв перейменували кілька "російських" вулиць

У місті Почаїв Тернопільської області, де розташована одна з фортець "русского міра" - Почаївська лавра Російської православної церкви - перейменували кілька вулиць.

Рішенням Почаївської міської ради №1939 від 3 серпня 2022 року перейменовано деякі вулиці населених пунктів Почаївської територіальної громади:
Зокрема, у м. Почаїв перейменовано:
- частину вулицю Возз'єднання на площу Тараса Шевченка;
- частину вулицю Возз'єднання на вулицю Лаврська;
- вулицю Стельмащука на вулицю Ганни Гойської;
- вулицю Гагаріна на вулицю Миколи Свідерського;
- вулицю Чайковського на вулицю Миколи Леонтовича;
- вулицю Толстого на вулицю Григорія Сковороди;
- вулицю Суворова на вулицю Пилипа Орлика.
Також змінено назви ряду вулиць у довколишніх селах.
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.