Бронзова фігура Катерини ІІ в Одесі не має статусу пам'ятки

Одеські пам'ятники Катерині ІІ та Суворову не мають статусу пам'яток національного або місцевого значення. Для їх демонтажу не потрібні жодні дозволи

Суспільне.Новини поширило лист заступника голови Одеської обласної військової адміністрації Бориса Волошенкова до Одеського міського голови Труханова щодо пам'ятників Катерині ІІ та Суворову в Одесі.

В листі зазначається, що вказані пам'ятники не приймалися під охорону держави як об'єкти культурної спадщини:

"Звертаємо увагу, що пам'ятник засновникам Одеси (Катерині ІІ) та пам'ятник Суворову у встановленому Законом порядку під охорону держави як об'єкти культурної спадщини не приймалися, а отже для вжиття заходів з їх демонтажу відсутня необхідність в отриманні спеціальних дозволів в Міністерстві культури та інформаційної політики України або інших органах охорони культурної спадщини. Враховуючи зазначене, обласна державна адміністрація рекомендує розглянути питання про демонтаж зазначених пам'ятників".

 
 

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.