Бронзова фігура Катерини ІІ в Одесі не має статусу пам'ятки

Одеські пам'ятники Катерині ІІ та Суворову не мають статусу пам'яток національного або місцевого значення. Для їх демонтажу не потрібні жодні дозволи

Суспільне.Новини поширило лист заступника голови Одеської обласної військової адміністрації Бориса Волошенкова до Одеського міського голови Труханова щодо пам'ятників Катерині ІІ та Суворову в Одесі.

В листі зазначається, що вказані пам'ятники не приймалися під охорону держави як об'єкти культурної спадщини:

"Звертаємо увагу, що пам'ятник засновникам Одеси (Катерині ІІ) та пам'ятник Суворову у встановленому Законом порядку під охорону держави як об'єкти культурної спадщини не приймалися, а отже для вжиття заходів з їх демонтажу відсутня необхідність в отриманні спеціальних дозволів в Міністерстві культури та інформаційної політики України або інших органах охорони культурної спадщини. Враховуючи зазначене, обласна державна адміністрація рекомендує розглянути питання про демонтаж зазначених пам'ятників".

 
 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.