У Вінниці стартувало онлайн-голосування за перейменування вулиць

30 серпня у Вінниці розпочалося інтернет-голосування за деколонізацію топонімів. Підтримати вподобані варіанти нових назв для вулиць, провулків, площ, бульварів тощо вінничани зможуть до 9 вересня включно. На голосування винесено 38 топонімів міста. 

Для електронного голосування необхідно пройти авторизацію на платформі E-Dem.

Фінальне рішення щодо перейменування вулиць після експертної оцінки Ради надійде на розгляд депутатів на чергову сесію. Загалом на даному етапі перейменуванню підлягають 78 топонімів або 183 вулиці, провулків, бульварів, площ тощо. Щодо частини назв думка учасників громадського обговорення збіглася із висновками експертної комісії. Щодо іншої – своє вагоме слово мають сказати вінничани під час голосування.

"Цей процес непростий. Навіть на засіданні Ради були різні думки, так і у наших вінничан, але це свідчить про те, що вони люблять своє місто й хочуть, щоб тут були ті назви топонімів, які їм рідні, близькі та відомі, а також позбутися усього російського, що у нас колись було", - наголосила заступниця міського голови Галина Якубович.

 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.