У Вінниці стартувало онлайн-голосування за перейменування вулиць

30 серпня у Вінниці розпочалося інтернет-голосування за деколонізацію топонімів. Підтримати вподобані варіанти нових назв для вулиць, провулків, площ, бульварів тощо вінничани зможуть до 9 вересня включно. На голосування винесено 38 топонімів міста. 

Для електронного голосування необхідно пройти авторизацію на платформі E-Dem.

Фінальне рішення щодо перейменування вулиць після експертної оцінки Ради надійде на розгляд депутатів на чергову сесію. Загалом на даному етапі перейменуванню підлягають 78 топонімів або 183 вулиці, провулків, бульварів, площ тощо. Щодо частини назв думка учасників громадського обговорення збіглася із висновками експертної комісії. Щодо іншої – своє вагоме слово мають сказати вінничани під час голосування.

"Цей процес непростий. Навіть на засіданні Ради були різні думки, так і у наших вінничан, але це свідчить про те, що вони люблять своє місто й хочуть, щоб тут були ті назви топонімів, які їм рідні, близькі та відомі, а також позбутися усього російського, що у нас колись було", - наголосила заступниця міського голови Галина Якубович.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.