У Вінниці стартувало онлайн-голосування за перейменування вулиць

30 серпня у Вінниці розпочалося інтернет-голосування за деколонізацію топонімів. Підтримати вподобані варіанти нових назв для вулиць, провулків, площ, бульварів тощо вінничани зможуть до 9 вересня включно. На голосування винесено 38 топонімів міста. 

Для електронного голосування необхідно пройти авторизацію на платформі E-Dem.

Фінальне рішення щодо перейменування вулиць після експертної оцінки Ради надійде на розгляд депутатів на чергову сесію. Загалом на даному етапі перейменуванню підлягають 78 топонімів або 183 вулиці, провулків, бульварів, площ тощо. Щодо частини назв думка учасників громадського обговорення збіглася із висновками експертної комісії. Щодо іншої – своє вагоме слово мають сказати вінничани під час голосування.

"Цей процес непростий. Навіть на засіданні Ради були різні думки, так і у наших вінничан, але це свідчить про те, що вони люблять своє місто й хочуть, щоб тут були ті назви топонімів, які їм рідні, близькі та відомі, а також позбутися усього російського, що у нас колись було", - наголосила заступниця міського голови Галина Якубович.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.