Керівники східноєвропейський держав написали лист-звернення про європейську пам’ять

Керівники Естонії, Литви, Латвії, Польщі і Румунії підписали спільне звернення до Євросоюзу приділити більше уваги засудженню злочинів усіх тоталітарних режимів ХХ століття та вшануванню пам’яті їх жертв

 

Спільний лист-звернення про європейську пам'ять

Дорогі колеги,

Жорстока неспровокована та невиправдана агресивна війна Російської Федерації проти України сигналізує про зростання авторитаризму, який нехтує та навіть прагне знищити міжнародний правопорядок. Це тривожне нагадування про не дуже далеке минуле, зокрема про злочини, вчинені двома жорстокими тоталітарними режимами ХХ століття в Європі — нацизмом і комунізмом.

Тло та коріння ідеології нинішнього кремлівського режиму в багатьох випадках є відображенням попередників нещодавньої Росії: СРСР та Російської імперії. Росія ніколи не засуджувала совєтські злочини, а її нинішнє керівництво відкрито терпить і навіть з ентузіазмом підтримує совєтську спадщину. Необхідно посилити зусилля на рівні ЄС для боротьби зі спробами Росії переписати історію та використовувати наративи тоталітарних режимів у контексті війни проти України, використовуючи правові, політичні інструменти та інструменти підвищення обізнаності. Без точної, чесної та всебічної оцінки минулого, ми не зможемо ефективно запобігати майбутнім злочинам на нашому континенті та розслідувати нинішні злочини в Україні.

Демократичний світ рішуче засудив нацистський режим і притягнув до відповідальності його лідерів і злочинців. Гіркі уроки нацизму та злочини режиму стали обов'язковою частиною навчання історії в наших освітніх системах. Водночас пам'ять і знання про совєтські злочини ще не знайшли належного місця у свідомості європейців.

Сьогодні, як ніколи, потрібне чітке та далекоглядне керівництво для просування наративів європейської пам'яті в усьому ЄС, які зрештою мають стати частиною національних освітніх програм усіх держав-членів. ЄС має найкращі можливості для того, щоб узяти на себе цю скоординовану роль, і такий жест також був би своєчасним і дуже актуальним у світлі безпрецедентного рівня російської дезінформації, включно з питаннями європейської історії.

За останні роки було зроблено важливі кроки на європейському рівні за допомогою створення Платформи європейської пам'яті та сумління. ЄС може зробити більше, надавши Платформі необхідні політичні та фінансові ресурси. Створення загальноєвропейського меморіалу жертв тоталітаризму в Брюсселі було б дуже важливим кроком у забезпеченні належної пам'яті про злочини, скоєні тоталітарними режимами, у тому числі совєтським, у наших зусиллях підвищити обізнаність та запобігти подібним злочинам, – зупинити їх в Україні та віддати данину пам'яті жертвам.

Ми дуже розраховуємо на ваше особисте залучення та підтримку цих ініціатив, які можуть бути розглянуті в Раді ЄС.

Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонської Республіки

Кріш'яніс Каріньш, прем'єр-міністр Латвійської Республіки

Ґітанас Науседа, Президент Литовської Республіки

Матеуш Моравецький, прем'єр-міністр Республіки Польща

Клаус Йоганніс, президент Румунії

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.