Керівники східноєвропейський держав написали лист-звернення про європейську пам’ять

Керівники Естонії, Литви, Латвії, Польщі і Румунії підписали спільне звернення до Євросоюзу приділити більше уваги засудженню злочинів усіх тоталітарних режимів ХХ століття та вшануванню пам’яті їх жертв

 

Спільний лист-звернення про європейську пам'ять

Дорогі колеги,

Жорстока неспровокована та невиправдана агресивна війна Російської Федерації проти України сигналізує про зростання авторитаризму, який нехтує та навіть прагне знищити міжнародний правопорядок. Це тривожне нагадування про не дуже далеке минуле, зокрема про злочини, вчинені двома жорстокими тоталітарними режимами ХХ століття в Європі — нацизмом і комунізмом.

Тло та коріння ідеології нинішнього кремлівського режиму в багатьох випадках є відображенням попередників нещодавньої Росії: СРСР та Російської імперії. Росія ніколи не засуджувала совєтські злочини, а її нинішнє керівництво відкрито терпить і навіть з ентузіазмом підтримує совєтську спадщину. Необхідно посилити зусилля на рівні ЄС для боротьби зі спробами Росії переписати історію та використовувати наративи тоталітарних режимів у контексті війни проти України, використовуючи правові, політичні інструменти та інструменти підвищення обізнаності. Без точної, чесної та всебічної оцінки минулого, ми не зможемо ефективно запобігати майбутнім злочинам на нашому континенті та розслідувати нинішні злочини в Україні.

Демократичний світ рішуче засудив нацистський режим і притягнув до відповідальності його лідерів і злочинців. Гіркі уроки нацизму та злочини режиму стали обов'язковою частиною навчання історії в наших освітніх системах. Водночас пам'ять і знання про совєтські злочини ще не знайшли належного місця у свідомості європейців.

Сьогодні, як ніколи, потрібне чітке та далекоглядне керівництво для просування наративів європейської пам'яті в усьому ЄС, які зрештою мають стати частиною національних освітніх програм усіх держав-членів. ЄС має найкращі можливості для того, щоб узяти на себе цю скоординовану роль, і такий жест також був би своєчасним і дуже актуальним у світлі безпрецедентного рівня російської дезінформації, включно з питаннями європейської історії.

За останні роки було зроблено важливі кроки на європейському рівні за допомогою створення Платформи європейської пам'яті та сумління. ЄС може зробити більше, надавши Платформі необхідні політичні та фінансові ресурси. Створення загальноєвропейського меморіалу жертв тоталітаризму в Брюсселі було б дуже важливим кроком у забезпеченні належної пам'яті про злочини, скоєні тоталітарними режимами, у тому числі совєтським, у наших зусиллях підвищити обізнаність та запобігти подібним злочинам, – зупинити їх в Україні та віддати данину пам'яті жертвам.

Ми дуже розраховуємо на ваше особисте залучення та підтримку цих ініціатив, які можуть бути розглянуті в Раді ЄС.

Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонської Республіки

Кріш'яніс Каріньш, прем'єр-міністр Латвійської Республіки

Ґітанас Науседа, Президент Литовської Республіки

Матеуш Моравецький, прем'єр-міністр Республіки Польща

Клаус Йоганніс, президент Румунії

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.