Міська влада Києва не хоче зносити пам'ятник Щорсу

КМДА уникає демонтажу пам'ятника Щорсу

Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації надав відповідь на звернення до них щодо демонтажу пам'ятника радянському героєві Щорсу.

У листі повідомляється, що цей пам'ятник не перебуває у них на балансі. При цьому, хто є власником або утримувачем пам'ятника не уточнюється. Водночас у 2016 році на два інші департаменти КМДА (містобудування та архітектури і міського благоустрою) покладено обов'язок демонтувати пам'ятник Щорсу. Однак, цього не зроблено, а департамент культурної спадщини стверджує, що це не їх повноваження.

 Далі чиновники стверджують, що мають експертні висновки про те, що пам'ятник "має високі художні якості", "вдало вписується у міське середовище", а також "певний новий погляд" на постать Щорса як жертву більшовицького терору та потенційного "петлюрівця".

 
kiev-foto.info

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.