Міська влада Києва не хоче зносити пам'ятник Щорсу

КМДА уникає демонтажу пам'ятника Щорсу

Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації надав відповідь на звернення до них щодо демонтажу пам'ятника радянському героєві Щорсу.

У листі повідомляється, що цей пам'ятник не перебуває у них на балансі. При цьому, хто є власником або утримувачем пам'ятника не уточнюється. Водночас у 2016 році на два інші департаменти КМДА (містобудування та архітектури і міського благоустрою) покладено обов'язок демонтувати пам'ятник Щорсу. Однак, цього не зроблено, а департамент культурної спадщини стверджує, що це не їх повноваження.

 Далі чиновники стверджують, що мають експертні висновки про те, що пам'ятник "має високі художні якості", "вдало вписується у міське середовище", а також "певний новий погляд" на постать Щорса як жертву більшовицького терору та потенційного "петлюрівця".

 
kiev-foto.info

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.