У Білорусі знищили кладовище Армії Крайової

Диктаторський проросійський режим Лукашенка у Білорусі знищив цвинтар польських солдат часів Другої світової війни

Диктаторський проросійський режим Лукашенка у Білорусі знищив цвинтар польських солдат часів Другої світової війни.

У селі Сурконти поблизу Гродна 25 серпня у присутності голови місцевої сільради та міліції екскаватор розрівняв кладовище вояків польської Армії Крайової.

Поховання виникло під час Другої світової війни. 21 серпня 1944 року у Сурконтах стався бій між російськими енкаведистами та Армією Крайовою. Незадовго до цього цей загін АК спільно з Червоною армією здійснювали операцію з вигнання нацистів із Вільнюса. Після неї радянська сторона почала дії проти своїх союзників.

У ході бою в Сурконтах з польського боку загинули 18 осіб, ще 18 було поранено. Однак, росіяни добили усіх поранених, окрім одного, який зумів зімітувати смерть.

З радянського боку, за польськими даними, загинуло 132 енкаведиста, але червоні визнали лише 18 загиблих.

Поховання польських солдат на сільському кладовищі комуністи не дозволили. Тому могилу викопали у полі, поблизу поховання учасників повстання 1863 року. В радянський час місцеві мешканці не допустили розорення могили під колгоспне поле.

У вересні 1991 року збудовано меморіал. 

 
 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.