Рух ЧЕСНО відкрив виставку “Інфоспротив” в Києві

23 серпня у Києві відкрили вуличну виставку “Інфоспротив” про різні прояви українського інформаційного спротиву російським загарбникам

 

23 серпня на Контрактовій площі у Києві відкрили вуличну виставку "Інфоспротив" про різні прояви українського інформаційного спротиву російським загарбникам.

На виставці зібрано приклади нашого спротиву і показав, як на різних рівнях українці та світ давали інформаційну відсіч російській агресії. 

У колекцію ввійшли білборди, сітілайти, графіті, поштові марки, листівки та навіть пісні, які у різний час надихали і продовжують надихати українців на боротьбу та давали можливість і далі витримувати неабиякий натиск ворога.

"Головна мета нашої виставки — показати всім громадянам, що долучатися до інформаційного спротиву досить легко. Це важлива підтримка наших ЗСУ і протидія ворогу. Ми зібрали різні зразки інформаційного спротиву, які творили нові сенси й цінності нашого народу.

Після 24 лютого українці показали неабияку згуртованість, а це, своєю чергою, дає підстави говорити про потенційну перемогу нашої країни на інформаційному фронті. І наша виставка — яскраве тому підтвердження", — говорить лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

"В межах цієї виставки Музей Майдану представив матеріали, які стосуються Революції Гідності. Але ми бачимо тут матеріали і з повстансько-визвольного року середини XX століття, і процес виборювання Незалежності на етапі розпаду Радянського Союзу.

Ми бачимо одну й ту ж закономірність: українці постійно борються за можливості, демократію і права, постійно борються з великою, габаритною системою, основою якої є неправда", — зазначає заступниця директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало.

Перші відвідувачі виставки мають змогу пограти у дартс і поцілити у державних зрадників України. З-поміж них, зокрема, є Віктор Янукович, Віктор Медведчук та Ілля Кива.

Також для киян та гостей столиці встановлена марка-фотозона "Бавовна над кримським мостом".

Виставка проходитиме у Києві за адресою Контрактова площа (біля колеса огляду), і триватиме по 3 вересня 2022 року. Доступ до експозиції безкоштовний, тож відвідати експозицію може кожен охочий. Також всі охочі можуть переглянути виставку у онлайн форматі.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.